68,7% українців не мають переселенців серед родичів і знайомих. 58,3% опитаних готові приймати переселенців з окупованих територій як своїх сусідів, 34% як колег і як близьких друзів, 13% – як керівника на роботі, менше 10% – як людей, які можуть займати державні посади. 31% вважають, що переселенці мають голосувати на президентських, парламентських і місцевих виборах так само, як усі. Такі підсумки соцопитування Інституту соціології Національної академії наук України «Українське суспільство» щодо ставлення до внутрішньо-переміщених осіб у 2018 році презентували на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Готовність приймати переселенців як своїх сусідів, колег тощо найбільше корелює з рівнем освіти респондентів (чим вища освіта, тим менша дистанційованість). Чинник рідної мови не має вирішального впливу.
Олександра Дворецька, виконавча директорка благодійного фонду «Восток-SOS», зазначила, що на готовність прийняти переселенців як членів громади суттєво впливає розуміння їхньої життєвої ситуації (найбільша – поблизу зони бойових дій, де люди живуть у схожих умовах), а також рівень закритості громади (найпростіша інтеграція– у великих містах на зразок Києва, де дуже багато приїжджих).
Найбільше переселенців, яких респонденти знають особисто, проживають у підконтрольних Україні районах Донецької та Луганської областей – майже вдвічі більше, ніж у інших регіонах; також в цілому на Сході та у Центрі. Перебувають за межами України близько 1,3%, це менше, ніж у 2015 році.
Результати дослідження свідчать, що більшість людей не сприймають приїзд переселенців як загрозу. Серед проблем, яких «люди побоюються найбільше», «наплив біженців, переселенців і приїжджих» згадали 12,3% респондентів (у 2015 році – 15,1%). Для порівняння, підвищення цін згадали 74,3% респондентів, безробіття – 57,8%. «Чим ближче до зони конфлікту і чим більше там переселенців – тим менше вони бояться напливу біженців», – зазначила Катерина Іващенко, науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України.
Учасники дискусії наголошують, що у формуванні негативного образу переселенців зіграли роль ЗМІ, які допускали маніпулятивні заголовки і акценти. «Журналістам треба уважно дивитися на висловлювання політиків, можливо, балансувати їх іншими думками – міжнародних, національних організацій і соціології, щоб такі заголовки не формували сприйняття тих 70% населення, які переселенців не знають особисто», – наголосила Олександра Дворецька.
На думку опитаних громадян, топ-3 проблеми переселенців – неможливість повернутися додому у разі потреби (33,8%), знайти офіційну постійну роботу (29,3%) та можливість підтримувати контакт із рідними, які залишилися на окупованій території (23,7%).
71,3% опитаних переконані, що більшість переселенців з Донбасу вважають себе громадянами України з таким ж правами та обов’язками, як у решти. У 2017 році цей показник становив 41,5%.
Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», зазначила, що майбутні вибори будуть першими виборами, на яких переселенці зможуть повноцінно голосувати, якщо подадуть заяву про зміну місця голосування. Вона зазначила, що близько 70% громадян, які станом на сьогодні вже подали такі заяви – громадяни з пропискою на окупованих територіях.
«Люди не готові йти на вибори, тому що думають, що не мають на це права. Тому потрібно проговорювати, що на виборах Президента можуть голосувати всі громадяни України, яким є 18 років і які не визнані недієздатними. […] Від того, як ми зараз скористаємося цією можливістю, буде залежати і доля законопроекту №8240, або зміни до Виборчого кодексу, які стосуються прав мобільних категорій громадян на участь у всіх видах виборів. Тому що зараз один з аргументів – що люди не хочуть голосувати».
Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України:
«Зміни, які зараз внесені ЦВК, про можливість участі у загальнонаціональних виборчих процесах мешканцям окупованих територій свідчать про те, що ті тези, які зараз лунають від деяких кумів Путіна по всіх телеканалах про те, що «влада не хоче чути мешканців Донбасу і Криму», «вони не є електоратом влади, тому влада не дає їм можливості голосувати» – це все відверта брехня. Звісно, влада не має можливості відкривати дільниці на окупованих територіях. Але наші громадяни, які мешкають постійно на окупованих територіях, мають можливість (я б сказав – і обов’язок) брати участь у виборах президента нашої держави і загальнонаціональних виборах до парламенту».
Олександра Дворецька, виконавча директорка благодійного фонду «Восток-SOS»:
«Ми закликаємо у першу чергу кандидатів не апелювати до таких окремих категорій, не виділяти їх окремо. І для того, щоб люди відчували себе рівноцінними і рівноправними – потрібно надати їм право голосу на всіх виборах».
Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології Національної академії наук України:
«Ми наполягаємо, що ці теми повинні бути у виборчій кампанії, вони повинні обговорюватися, і очевидно, що треба вимагати відповідей і від кандидатів і політичних партій, коли будуть парламентські вибори».
Запитання щодо ставлення населення до внутрішньо переміщених осіб ставилися респондентам протягом 2015-2018 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької й Луганської областей. Кожного року було опитано 1800 респондентів віком від 18 років.
