Активісти і народні депутати закликають терміново внести зміни до законодавства, які б виправили помилку з «амністією» за незаконну вирубку лісу. Про це вони заявили на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
У вересні 2018 року Верховна Рада прийняла закон щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів. У положенні про розмір «істотної шкоди довкіллю», за яку передбачається вже кримінальна відповідальність, зазначено, що це шкода у розмірі понад 2 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому помилково або зумисно не врахували, що у кримінальному законодавстві неоподаткований мінімум становитиме не 17 гривень, а 960 гривень. Як наслідок, зараз декриміналізовані усі незаконні рубки, де завдана шкода складає менше 2 мільйонів гривень.
«Зараз у реєстрі судових рішень 31 справа про закриття кримінальних справ з нового року у зв’язку з набуттям чинності цього закону про «декриміналізацію вирубки лісів». Правоохоронці кажуть, що це тільки верхівка айсберга, тому що зараз закривають і ті справи, у яких тривали слідчі дії. Ми не знаємо, скільки це, і про яку суму нелегально вирубаного лісу йдеться», – розповів Дмитро Карабчук, координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта».
«Недосконале рішення парламенту, яке мало на меті підвищити відповідальність за незаконну вирубку і контрабанду лісу, призвело до своєрідної амністії для «чорних» лісорубів. В поточних умовах за шкоду менш ніж на 2 мільйони гривень передбачається лише адміністративний штраф. Потрібно терміново знайти технічне вирішення проблеми», – зазначив Остап Єднак, народний депутат України.
Один зі шляхів – прискорити розгляд проекту закону №5504, зареєстрованого майже 2 роки тому. Це дозволило б виправити норму про розмір істотної шкоди, а також зробити ефективнішим реагування на адміністративні правопорушення в лісозаготівельній діяльності та підвищити прозорість лісозаготівлі.
На думку Ольги Червакової, народної депутатки України від «Блоку Петра Порошенка», краще виправляти помилку через точковий законопроект, який би стосувався виключно розміру істотної шкоди – його буде простіше провести через парламент, ніж комплексний законопроект №5504. Один такий законопроект вже зареєстрували (№10201).
На думку Дмитра Карабчука, розмір істотної шкоди має становити еквівалент одного автомобіля, завантаженого лісом-кругляком – це близько 100 тисяч гривень. «Крім того, потрібно підвищувати адміністративні штрафи щонайменше в 10 разів, щоб за перше порушення зловмисник платив принаймні 5 тисяч гривень і зобов’язаний був відшкодувати збитки – вартість лісу, який він вкрав у громади», – каже Дмитро Карабчук.
Також за його словами, потрібно запровадити підвищену відповідальність, якщо зловмисник діяв не сам, а у групі, підняти розмір відшкодування за вкрадену деревину, і запровадити не адміністративну, а кримінальну відповідальність за третє порушення.
Екоактивісти наголошують, що зараз лісозаготівельна галузь залишається дуже непрозорою. Перевірити, наскільки виправдані суцільні санітарні рубки, на які дають дозволи лісгоспи, часто неможливо – акти лісопатологічних обстежень не публікують у відкритому доступі. Але і публікація у відкритому доступі не вирішує проблему.
«Очевидно, що ніхто [для обстеження] навіть не виїжджає на ділянку – всі вони фальсифікуються. Доки ми не виведемо систему охорони лісу з підпорядкування Держлісагентства – нічого не зміниться», – каже Олександр Соколенко, представник Національно-природного парку «Голосіївський».
На думку Дмитра Карабчука, варто було б створити відкриті електронні карти лісу і плани рубок, щоб громадськість могла контролювати роботу лісозаготівельників. А також – створити окрему «лісову поліцію» – щоб розслідуваннями незаконної вирубки займалися фахівці, які добре знають це законодавство, і процес був швидшим, ніж зараз.
