Найближчим часом Міністерство культури України запустить у тестовому режимі електронний реєстр культурних пам’яток. Пілотний етап впровадження відбудеться у Вінницькій області. Про це розповів Олександр Єпіфанов, начальник управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Через те що 90% документації досі зберігалися в паперовому вигляді, у більшості випадків інформація не оновлювалася своєчасно. «Перехід на електронний реєстр дозволить постійно онолювати інформацію щодо пам’ятки, моніторити стан збереження. Також передбачається делегувати деякі повноваження на місця, що суттєво збільшить коло осіб, які зможуть здійснювати управління і нагляд за збереженням пам’яток», – зазначив Олександр Єпіфанов.
Станом на сьогодні Мінкульт вже затвердив концепцію впровадження електронного обліку. Для запуску пілотного проекту електронного реєстру у Вінницькій області готують розпорядження Кабінету міністрів. Зараз документ на погодженні у Міністерстві фінансів.
Електронний реєстр буде системою загальнонаціонального рівня, його розробляють з урахуванням кращих європейських практик, зазначає Віктор Чабанюк, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник відділу картографії Інституту географії України. Зараз вже працює прототип системи обліку об’єктів нерухомої спадщини, їх у ній приблизно 9 тисяч. Система дозволяє перевірити наявність у ній певного об’єкта, та, якщо він відсутній – внести дані про нього. Після верифікації даних, об’єкт буде внесений до реєстру.
Такий механізм суттєво розширює коло суб’єктів, які можуть повідомити про цінні об’єкти, і спрощує процедуру, каже Владислав Піоро, голова правління ГО «Український центр розвитку культурної спадщини». Електронний реєстр покращить процедуру моніторингу стану пам’яток та спростить взаємодію між органами влади, які відповідають за облік і збереження.
Зараз в Україні щонайменше 170 тисяч об’єктів культурної спадщини, але, з великою імовірністю, у цьому переліку бракує багатьох пам’яток. Через те, що інформація неповна, а дані навіть про зареєстровані пам’ятки – у паперовому вигляді – доступні обмеженому колу осіб, про них не завжди знають ті, хто планує будівництво і дає дозволи на будівництво, розповідає Юлія Нечипоренко, заступник начальника управління охорони культурної спадщини, начальник відділу формування державної політики в сфері охорони культурної спадщини управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України. Найбільша проблема – складна процедура реєстрації пам’ятки.
Іноді бувають ситуації, коли інформація про об’єкти культурної спадщини у певній громаді знаходиться у доступі лише у посадовців обласного рівня, хоча функції моніторингу цих об’єктів і укладання охоронних договорів із власниками доречно передати на місця.
