Активісти ГО «Центру протидії корупції» та «Декларації під контролем» створили ресурс «Чорний список НАЗК» із прикладами неефективності Національного агентства з питань запобігання корупції. «Ми зібрали топ-кейси, які підтверджують заангажованість і неефективність НАЗК. Усі ці матеріали підтверджені документами, тому що у всіх випадках ми були заявниками, зверталися до НАЗК і до суду», – розповів Андрій Савін, юрист Центру протидії корупції, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Мета цього проекту – зібрати на одному ресурсі задокументовані факти порушень і неналежної роботи Агентства. Цей ресурс буде постійно поповнюватися новими прикладами», – зазначила Олена Щербан, член правління Центру протидії корупції.
Список містить 4 розділи. Перший, «таємні агенти» – з прикладами того, коли Агентство дозволило чиновникам не подавати декларації, зокрема співробітникам СБУ та військовим прокурорам. Загалом таких випадків понад 30 тисяч. Другий, «політичні замовлення» – коли антикорупційні інструменти вибірково застосовували для тиску на посадовців, як у випадку з прокурором у справі Мартиненка.
Третій розділ, «могильник НАЗК», містить приклади справ, коли у деклараціях були явні порушення, але їх проігнорували. Четвертий розділ – «безглузді роз’яснення», які допомагають недоброчесним посадовцям уникнути відповідальності. «Наприклад, вони видали роз’яснення, що лише після висновку НАЗК можливо притягати до відповідальності посадовця за незаконне збагачення», – зазначив Андрій Савін.
Аналіз 5 напрямків роботи Агентства за 2 роки діяльності продемонстрував, що усі 5 напрямків були провалені, каже Олександра Дрік, голова громадської організації «Декларації під контролем». Не була розроблена антикорупційна стратегія, не розпочалася ефективна перевірка електронних декларацій посадовців.
«Перевірки, які відбувалися в ручному режимі протягом двох років, мають ознаки політично заангажованих і є неякісними. За 2017-18 роки було прийнято 615 рішень про результати перевірки. Це 0,03% від усіх поданих декларацій. Майже половина з усіх перевірених – це найвище політичне керівництво держави, судді і прокурори, і в 90% не було знайдено ознак для притягнення до кримінальної відповідальності. У 96% випадків рішення були прийняті з порушенням встановлених строків. Кожне третє рішення приймалося за відсутності усіх відповідей на запити», – розповіла Олександра Дрік. Коли була запущена автоматизована перевірка декларацій, її ефективність нівелювали внутрішніми документами.
За її словами, НАЗК вибірково приймало рішення у випадку конфлікту інтересів. Також не було забезпечено належного контролю за фінансуванням політичних партій. Близько 30% партій взагалі не виконують зобов’язання про подання звітів.
За 2 роки роботи Агентства не було реальної співпраці з викривачами корупції. НАЗК відмовилися взяти участь у робочій групі для розробки проекту закону про захист викривачів корупції, і лише в цьому році подали власний проект. «НАЗК звітували про те,що за минулий рік опрацювали більше 2 тисяч повідомлень від викривачів корупції, але інформації про те, яким чином, з якими наслідками, чиї саме – немає. Загальне розуміння можна сформувати з випадку судді-викривачки корупції Лариси Гольник», – каже Олександра Дрік.
За словами активістів, для початку ефективної роботи НАЗК орган потрібно перезапустити. «Для цього потрібно прийняти новий закон, який передбачить реструктуризацію Агентства шляхом перезапуску керівництва НАЗК, оголошення нового конкурсу. Ми переконані, що такий конкурс мають проводити незалежні міжнародні експерти – як у відборі до Вищого антикорупційного суду. Лише це дозволить розпочати роботу Агентсва на належному рівні», – наголосила Олена Щербан.
Активісти додали, що запрошували на прес-брифінг керівництво НАЗК для можливості висловити їхню точку зору, але вони не з’явилися.
