Станом на сьогодні, у слідчих ізоляторах (СІЗО) і колоніях окупованого Криму та на території Російської Федерації з політичних мотивів утримують 115 громадян України. Про це повідомила Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи за права людини, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Серед цих 115, 63 є кримськими татарами. 38 вже засуджені, решті – на етапі досудового слідства», – зазначила правозахисниця.
Правозахисники повідомили останню інформацію щодо 24 кримських татар, затриманих російськими силовиками під час масових обшуків у березні 2019 року. Зараз вони перебувають у 5 СІЗО, у Ростові-на-Дону, Шахтах і Таганрозі. Один затриманий – у Сімферопольському СІЗО. Місцеперебування ще одного досі невідоме. Серед адвокатів, які їх захищають, більшість – із Криму, троє – з Ростова-на-Дону, один – із Москви.
Затриманих звинувачують за частиною 1 або 2 статті 205.5 Кримінального кодексу РФ «участь у забороненій в РФ організації, визнаній терористичною». Частина друга передбачає позбавлення волі від 10 до 20 років, перша – від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення. «Усі вони затримані у рамках однієї кримінальної справи. П’ятьох чи шістьох звинувачують як організаторів, решту – як учасників», – розповів Айдер Азаматов, адвокат активіста Сейрана Муртази, затриманого під час масових арештів у березні 2019 року.
«Переслідування за так званим екстремістським законодавством – це спосіб створити на Заході недовіру до тих, кого ми називаємо політв’язнями», – зазначає Марія Томак.
Правозахисники нагадали, що під час обшуків, затримання і слідства допускалися численні порушення. Щонайменше до трьох затриманих застосовувалися незаконні методи ведення слідства – побиття і катування. Раїма Айвазова силовики вивезли в поле й імітували розстріл. Під час жодного з обшуків до людей не допускали адвокатів. До усіх затриманих правозахисники не мали доступу близько 3 діб. Деяким родинам не надіслали ніяких повідомлень про те, що їхніх близьких вивезли за межі Криму. «Ми самостійно з’ясовували, де перебувають затримані, хоча російське законодавство передбачає негайне сповіщення, якщо особу перевозять з одного СІЗО в інший, або вивозять до іншої області, – зазначає Айдер Азаматов. – Утримують їх у «двійках» або одиночних камерах. У випадку з Сейраном Муртази та ще 3 затриманими, які зараз у Таганрозі – усі вони утримуються по одному в камері. З 29 березня вони фактично знаходяться на самоті. Це не дозволено навіть російським законодавством».
Згідно з IV Женевською конвенцією, усіх громадян України, які проживають на території Криму, заборонено вивозити за межі Криму. «На усіх судах наші підзахисні наголошують, що вони є громадянами України, що вони є політв’язнями і що до них мають застосовуватися норми IV Женевської конвенції. Про це йдеться і в резолюції ООН від 2016 року», – каже Айдер Азаматов.
Вивезення за межі Криму офіційно аргументують нібито нестачею місць у Сімферопольському СІЗО, а утримання в одиночних камерах – тим, що фігурантам однієї справи не дозволено спілкуватися одне з одним.
Правозахисники наголошують, що до березня 2019 року випадків настільки масових одночасних затримань не було.
«Ми вважаємо ці затримання тиском на кримських татар і «Кримську солідарність» – більшість затриманих є активними учасниками об’єднання. Вони займалися організацією передач політв’язням у СІЗО, допомогою родинам затриманих, серед них є правозахисники і журналісти. Російська влада такими діями намагається продемонструвати, що краще не займатися правозахисною діяльністю, не висвітлювати процеси, які відбуваються у Криму, не допомагати родинам політв’язнів і самим політв’язням», – каже Едем Семедляєв, адвокат кримських політв’язнів.
«Цей тиск системний і постійно нарощується. Мета російської влади – витіснити з Криму нелояльних людей. Вони дуже чітко визначили, хто ці люди – це кримські татари та етнічні українці, які намагаються зберегти свою ідентичність. Доки російська окупація триває, вони робитимуть усе, щоб змусити цих людей виїхати з Криму. Зараз неможливо, як у ХХ сторіччі, завантажити людей у вагони і вивезти в Сибір. Тому вони діють через репресії і залякування», – зазначив Рефат Чубаров, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»), голова Меджлісу кримськотатарського народу.
За його словами, відомі як мінімум три випадки, коли молодих чоловіків кримськотатарської національності викликали в ФСБ і казали, що якщо вони добровільно не виїдуть з Криму, то «зникнуть». Усі троє вирішили їхати.
«Зараз важливо, щоб за обговоренням усіх інших тем ЗМІ та суспільство не забували про Крим і долю цих людей», – наголосив Рефат Чубаров. Також він висловив сподівання, що у червні не будуть поновлені повноваження російської делегації у Парламентській асамлеї Ради Європи. «Якщо це станеться – це буде сприйнято росіянами як індульгенція репресіям, які вони здійснювали у Криму і на території Донбасу, яка не контролюється Україною. Ми намагаємося зробити все можливе, щоб цього не сталося», – зазначив Рефат Чубаров.
Правозахисники продовжать наполягати на ухваленні закону, який надасть правовий статус усім особам, незаконно утримуваним на Донбасі, у Криму та на території РФ, розповіла Марія Томак. Офіційний статус суттєво покращить можливості для захисту їхніх прав на міжнародній арені. Законопроект передбачає також підтримку для родин політв’язнів та реабілітацію після звільнення. «Також ми наполягатимемо на призначенні уповноваженого зі звільнення цих осіб і координаційної ради на рівні Адміністрації президента», – зазначила правозахисниця.
Марія Томак додала, що адвокати і родини політв’язнів зустрінуться із омбудсменом Людмилою Денісовою і представниками Міністерства закордонних справ України.
