Активісти міжнародного руху за звільнення Криму та солідарність із кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA розпочинають акцію із закликом до партій-учасниць виборах до Верховної Ради висловити свою позицію щодо кримського питання. Про це вони заявили на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Ми будемо дивитися, як відображені у програмах політичних партій питання Криму і деокупації Криму, захисту прав людини в окупованому Криму та захисту прав кримськотатарського народу. Важливо, щоб політичні партії чітко озвучили свою позицію і вона була відома виборцям. Політичні сили, які проігнорують запитання, ми будемо розглядати як «агентів Кремля», – розповів Ескендер Барієв, активіст #LIBERATECRIMEA, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру.
Політичним партіям надсилатимуть список із 12 запитань, які раніше ставили кандидатам у президенти України: про перші 5 кроків щодо кримського питання після виборів; чи будуть вони ініціювати прийняття закону про колабораціонізм/амністію; чи ініціюють скасування вільної економічної зони «Крим»; позицію щодо продовження договору з РФ про спільне користування Азовським морем; чи підтримають прийняття закону про політв’язнів, яку додаткову підтримку запропонують для вимушених переселенців, чи будуть ініціювати ратифікацію Римського статуту в Україні, як пропонують протидіяти репресіям в окупованому Криму, як сприятимуть реалізації прав кримськотатарського народу як корінного народу Криму, чи будуть ініціювати прийняття закону про корінні народи України, чи підтримають становлення національної автономії кримських татар, відновлення історичних топонімів у Криму.
«Важливим індикатором для нас буде також включення у прохідні частини списків представників кримськотатарського народу – щоб корінний народ був представлений у парламенті. Було б добре, якби у перспективі представники від кожної партії створили міжфракційне депутатське об’єднання, яка буде займатися просуванням усіх згаданих питань у порядку денному», – зазначає Сергій Пархоменко, активіст #LIBERATECRIMEA, директор Центру зовнішньополітичних досліджень. – Потрібно бути дуже уважними до програм, списків і прізвищ. Від людей, які пройдуть у парламент, буде залежати формування міжнародної політики щодо кримського питання, заклики до європейської спільноти продовжувати санкції за злочинні дії РФ. Першою темою, яку проросійські сили намагатимуться прибрати з порядку денного, буде тема Криму».
Перші результати моніторингу оголосять 26 червня.
Активісти розповіли також, що підсумки виборів до Європарламенту можна вважати позитивними для України з точки зору подальшої підтримки деокупації Криму і продовження санкцій проти Російської Федерації. Перед виборами вони через низку акцій намагалися актуалізувати питання серед кандидатів до Європарламенту та європейської спільноти в цілому. Політичним партіям, які брали участь у виборах, надсилали прохання озвучити позицію щодо Криму і ситуації з правами людини у Криму. Відверто проросійським політикам за підсумками надіслали «чорні мітки».
«Збільшення кількості представників від Ліберального альянсу і від «Зелених» – це дуже позитивний результат … До парламенту пройшли такі друзі України як Гі Верховстадт від Бельгії, Нуно Мело від Португалії, австрійська депутатка Клаудія Гамон. Кількість потенційних прихильників зросла, а так звані євроскептики й ультраправі мають дуже невелику кількість місць. Але подальша підтримка України залежить і від нас: якщо Україна займе пасивну позицію, навіть велика кількість прихильників не допоможе», – зазначив Сергій Пархоменко.
У вересні рух #LIBERATECRIMEA планує низку заходів, щоб підтримувати тему Криму у фокусі уваги нових європарламентарів. «Зокрема, ми будемо інформувати їх про політв’язнів та становище їхніх родин, щоб євродепутати, якщо забажають, могли взяти під свою політичну опіку певного політв’язня і системно їх підтримувати», – розповів Ескендер Барієв.
