Проект про встановлення автоматичних дефібриляторів на станціях київського метрополітену, внесений до списку Громадського бюджету активістами ініціативи «РеаніМетро», набрав достатню кількість голосів для реалізації. Згідно з результатами голосування, щонайменше дванадцять станцій будуть обладнані дефібриляторами та сучасними аптечками, а персонал пройде підготовку з першої медичної допомоги. Про це на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповіли представники «РеаніМетро» та Товариства Червоного Хреста України.
«Ми хочемо виправити сумну статистику, яка склалася в київському метро. Офіційної статистики щодо смертей або нещасних випадків метрополітен не вів, окрім тих, які ставалися внаслідок падіння на колії. Так, про випадки раптової зупинки серця нашій команді відомо лише з публікацій медіа та особистого спостереження. За півроку ми нарахували 15 смертей в метро, які сталися внаслідок раптової зупинки серця, і це тільки те, що потрапило в ЗМІ», – сказала Марія Назарова, засновниця ініціативи «РеаніМетро».
Дефібрилятор – це апарат, який сканує серцевий ритм людини, і у разі потреби дає розряд току, який проходить через серце для того, щоб його зупинити, а потім відновити нормальну роботу серця. Дефібрилятори, які планується поставити на станціях київського метрополітену, призначені для використання в громадських місцях, придатні для використання людьми, які не мають медичної освіти та, навіть, підготовки рівня «перша медична допомога».
Вони мають бути обладнані українським голосовим супроводом, тому людині, яка таким користується, залишиться тільки виконувати його вказівки. Вони розпізнають понад 200 серцевих ритмів і визначають, за яких потрібна дефібриляція, а за яких – ні. Автоматичний дефібрилятор ніколи не дасть розряд на здорове серце.
«Ефективність такої реанімації протягом двох хвилин з моменту зупинки серця сягає 98%, а з кожною наступною хвилиною знижується на 10%. Тобто, за десять хвилин вірогідність врятувати людину вже дуже мала. У нас норма прибуття швидкої допомоги – 10 хвилин, але це тільки до місця, а потім бригаді швидкої допомоги треба буде спуститися в метро, що займає додатковий час. Відповідно, у київському метрополітені, зважаючи на пасажиропотік обсягом 500 мільйонів людей на рік, такі дефібрилятори потрібні насамперед», – зауважила Людмила Макарова, авторка проектів на Громадському бюджеті Києва.
Керівництво київського метрополітену ідею «РеаніМетро» не підтримало. Тому активісти подали дві петиції до Київміськради, але після їхнього розгляду рада відповіла, що вважає встановлення дефібриляторів у метро недоцільним. Отримавши ще одну відмову, активісти створили проект на сайті Громадського бюджету. Цей інструмент передбачає, що балансоутримувач не може відмовитися від реалізації тих пропозицій, які отримали найбільшу підтримку містян. Проголосувати за ініціативу «РеаніМетро» можна до 6 червня.
Для цього ви повинні мати або прописку у Києві, або відкритий рахунок у будь-якому київському відділенні Ощадбанку чи ПриватБанку.
Реалізація проектів-переможців Громадського бюджету почнеться 1 січня 2020 року. Представники «РеаніМетро» планують до цього дня узгодити з метрополітеном усі документи щодо закупівлі та технічних завдань, провести консультації щодо технічних вимог до дефібриляторів та тренінгу для працівників. У бюджет проекту також закладена інформаційна кампанія для киян та навігація з позначками місць, обладнаних дефібриляторами.
«Те, що у київському метрополітені нема дефібриляторів – це дикунство. І справа тут не у грошах: метро, насправді, має достатньо ресурсів, щоб закупити ці дефібрилятори, питання у ставленні. Громадський бюджет не повинен брати на себе обов’язки київського метрополітену. Це їхня відповідальність – зробити поїздку пасажира безпечною. Мова йде не тільки про дефібрилятори, а й про навчання персоналу першої медичної допомоги, наявність боксів для зупинки критичної кровотечі, кнопок екстреного виклику на станціях», – додав Тарас Логінов, керівник загонів швидкого реагування Червоного Хреста України.
