П’ятирічну урядову програму дій у секторах енергетики та довкілля потрібно доопрацювати для виконання зобов’язань України у рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Про це розповіли експерти коаліції «Енергетичні реформи» за підсумками аналізу урядової програми на відповідність положенням Угоди про асоціацію на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Газовий сектор
Цілі для газового сектору загалом правильні. Водночас, немає чіткого розуміння, як уряд планує забезпечувати «справедливу ціну» за допомогою ринкових інструментів, зазначає Роман Ніцович, директор з досліджень «ДІКСІ ГРУП».
«Поєднати ринкові інструменти і справедливі ціни дуже складно, тому що справедливість – категорія поза ринковою логікою. Варто пам’ятати, що з 1 січня 2020 скасовуються знижувальні коефіцієнти для граничної ціни для населення. Це означає, що максимальна ціна для населення буде дорівнювати середній ціні для промисловості на умові передплати – якщо уряд не змінить постанову про покладання спеціальних обов’язків. 1 травня постанова взагалі втрачає чинність – у нас має повністю відкритися ринок газу з ринковими цінами та вільним вибором постачальника», – зазначив експерт.
Викликає стурбованість положення про те, що якщо у короткостроковій перспективі імпортувати енергоресурс економічно вигідно – уряд підтримає такий імпорт. «Це означає, що якщо завтра до нас прийде «Газпром» з нижчими цінами – для нього не буде ніяких перешкод. Уряд має дати відповідь, яким чином він відкриє імпорт навіть з боку країни-агресора і забезпечить диверсифікацію постачання – не більше 30% імпорту з одного джерела», – наголосив Роман Ніцович.
Також важливо, щоб усі необхідні дії для анбандлінгу – відокремлення оператора газотранспортної системи від «Нафтогазу», який має завершитися 1 січня 2020 року – відбулися максимально якісно. «Впровадження європейських принципів роботи оператора ГТС є вагомим фактором у переговорах щодо транзитного контракту, і росіяни вже заявили, що будуть слідкувати, наскільки Україна впровадила європейське законодавство. Будь-яке недопрацювання буде використане проти нас», – каже Роман Ніцович.
Електроенергія
Для запуску нового ринку електроенергії усі основні нормативні акти вже прийняті. «Єдине чого бракує – ще не пройдена сертифікація операторами системи передачі і не здійснені необхідні заходи щодо запровадження ринку допоміжних послуг. Це принаймні дві ключові умови, які дали б нам до кінця року виконати наші умови та зобов’язання», – зазначає Світлана Голікова, експерт коаліції «Енергетичні реформи».
Що стосується рішення про можливість транскордонної торгівлі електроенергією на всіх трьох ринках електроенергії – потрібен час, що проаналізувати його економічну доцільність, але не потрібно забувати і про його вплив на енергетичну безпеку, додала експерт.
Проблемою залишається ситуація із законодавчим врегулюванням діяльності НКРЕКП, після того, як у червні Конституційний Суд виніс рішення щодо неконституційності окремих положень закону. Над доопрацюванням закону працюють депутати й донорські організації, президент подав зміни до Конституції стосовно права президента призначати і створювати незалежний регуляторний орган. Проте проголосувати за ці зміни можливо не раніше, ніж на наступній сесії (у лютому). Це ставить під певну загрозу роботу регулятора в період з 1 січня до часу, коли зміни будуть прийняті.
Енергоефективність
У програмі згадується 7 цілей з критеріями досягнення та завданнями, але не прописані конкретні інструменти та механізми досягнення цілей.
У частині, яка залежить від Мінсоцполітики та Мінрегіону, йдеться про посилення адресності субсидій, верифікацію субсидій та монетизацію субсидій. «Це те про що ми говоримо останні декілька років. Добре, що це зафіксовано у програмі Уряду. Але важливо, щоб під монетизацією розуміли субсидію саме у грошовій формі і новий уряд повністю перейшов на систему, коли допомогу отримує конкретна людина, а не підприємство-надавач послуг», – зазначила Тетяна Бойко, координаторка енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА».
Також серед позитивних моментів – ініціатива розробки довгострокової стратегії термомодернізації житла та бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель.
Нафта
Міжнародним зобов’язанням України приділено недостатньо уваги. Це може призвести до зриву термінів імплементації в українське законодавство вимог директив 2009/119/ЄС, 99/32/ЄС, 94/63/ЄС, зазначає Геннадій Рябцев, експерт коаліції «Енергетичні реформи».
«Відколи новий Уряд розпочав роботу, жодного нормативно правового акту, спрямованого на реалізацію міжнародних зобов’язань України у нафтовій сфері, ухвалено не було. Більшість поданих проектів повернули розробникам на доопрацювання з формулюванням «якщо практична реалізація проектів залишиться актуальною» . Це означає, що все, що було прописане у програмі діяльності попереднього уряду, планах заходів з імплементації Угоди про асоціацію не реалізовується. Усі ці терміни фактично вже зірвані. У програмі діяльності нового Кабміну також мало що стосується роботи нафтового сектору», – каже експерт.
Довкілля
У програмі зазначено 6 цілей, але вони не завжди мають цільові показники та зрозумілі методи досягнення. Наприклад, йдеться про зниження рівня забруднення довкілля на 20%, але не вказано, якого саме забруднення, та відносно показників якого року.
Найбільш деталізовано висвітлені завдання щодо промислового забруднення. Зокрема, йдеться про впровадження інтегрованого дозволу та використання кращих доступних технологій на підприємствах-забруднювачах, але не зазначено, як фінансувати таку модернізацію.
Для сфер атмосферного повітря та охорони природи прописано лише окремі заходи, необхідні для імплементації європейських директив. «Добре, що йдеться про впровадження моніторингу за якістю атмосферного повітря та збір і поширення такої інформації. Але ціль про зменшення викидів незрозуміло як буде виконана, тому що немає посилання ні на відповідну директиву ЄС, ні на необхідність створення зон, агломерацій і планів зменшення забруднення для них», – зазначає Наталія Андрусевич, голова правління ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».
У сфері охорони природи зовсім не йдеться про необхідність імплементації пташиної та оселищної євродиректив, по яких відбувається найбільше відставання в екологічному секторі.
Бізнес-клімат у сфері енергетики
У частині, що стосується бізнес-клімату, йдеться про зниження податкового навантаження, дерегуляцію, встановлення «справедливої ціни», перегляд системи підтримки відновлюваних джерел енергії, спрощення ведення бізнесу, створення єдиного рахунку для сплати ЄСВ та ПДФО. Законопроект для створення такого рахунку зареєстрували у вересні.
«Найбільше, що турбує інвесторів у секторі енергетики – теза про перегляд системи підтримки відновлюваних джерел енергії. Краще не робити ретроспективних змін, тому що це буде сигналом для інвесторів у всіх сферах економіки, що Україна є ненадійним партнером. Ми і партнери пропонуємо інші механізми [замість зниження тарифу], яким чином наповнювати бюджет для компенсації виплат по зеленому тарифу, включаючи відміну акцизу, який на сьогодні збільшує кінцеву вартість електроенергії, підвищення податку на викиди вуглекислого газу та інші механізми», – зазначила Олександра Гуменюк, директор асоціації «Європейсько-Українське енергетичне агентство».
