Більше 100 медичних закладів «вторинки» беруть участь у пілотному проекті з впровадження нової моделі фінансування

Прес-центр УКМЦ

З 1 квітня 2020 року заклади вторинної медичної допомоги мають перейти на нову модель фінансування у рамках медичної реформи. Наскільки швидко та безпроблемно відбудеться цей перехід – залежить від того, наскільки лікарні та місцеві управлінці зрозуміють принцип нової моделі, освоять знання та здійсняють процедури, необхідні для впровадження всіх її компонентів. Важливо також, щоб до цього моменту електронна система здоров’я e-Health була поширена на всю країну. Про це розповіли учасники пілотного проекту нової моделі фінансування з Полтавської області та експерти на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Модель оплати на основі діагностично-споріднених груп (ДСГ, DRG) – оплати за результати лікування у стаціонарі – використовується майже у всьому світі, розповів Володимир Івчук, старший радник компанії «Агенція розвитку охорони здоров’я», національний тренер з підтримки реформування охорони здоров’я та впровадження австралійської DRG. Цього року 103 медичні заклади беруть участь у пілотному проекті впровадження австралійської моделі ДСГ. З організаційної точки зору, це непросто і потребує спеціального навчання. «1 квітня лікарні мають увійти в цю модель і почати отримувати за нею кошти. Але достатньо високий ризик у тому, що потрібно швидко масштабувати ці знання, щоб кожна лікарня до цього часу могла повною мірою їх освоїти», – зазначив Володимир Івчук. Для цього Національна служба здоров’я пропонує онлайн-навчання.

«Чи є можливість за 4 місяці підготуватися  в масштабах всієї країни до переходу на нову модель фінансування, або наскільки глибоко підготуватися? Практично неможливо. Але можливо бути настільки готовими, щоб увійти в неї з найменшими втратами. Для цього потрібно об’єднувати зусилля з експертами, які можуть сприяти цьому», – зазначив Євген Прилипко, голова та член Правління Асоціації «Електронна система охорони здоров’я України» Таких організацій в Україні щонайменше 6, серед них і Асоціація. Навчання у рамках її тренінгів пройшли 94 учасники з 19 областей України.

У Полтавській області 56 лікарень «вторинки» з квітня 2019 року вже перейшли на модель оплати за ДСГ. Заклади змінили статус на комунальні некомерційні прибуткові підприємства та уклали договори з Національною службою здоров’я за двоканальним фінансуванням, розповів Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», консультант ВООЗ з питань обліку та аналізу витрат. На початку місяця лікарня отримує 60% коштів за глобальним бюджетом. Решту 40% – за результатами місяця за діагноситчно-спорідненими групами, відповідно до кількості пацієнтів і складності випадків.

Результатом пілотного проекту в Полтавській області стала розбудова та впровадження регіональної екосистеми eHealth, основою якої є інформаційна фінансова система управління охороною здоров’я – FinHealth. В структурі обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики впровадили центральний регіональний компонент e-Health для збору та аналізу даних та зібрали робочу групу аналітиків, які здійснюють аудит якості даних, поданих лікарнями. У департаменті охорони здоров’я впровадили модуль для аналітичної роботи  та фінансовий модуль для оцінки ризиків і моніторингу роботи лікарень за проектом діагностично-споріднених груп (ДСГ). Нерідко стається, що первинну інформацію лікарні подають з помилками, тому фахівці допомагають одразу виявити й виправити їх, щойно інформація вноситься у систему – щоб до НСЗУ дані передали вже без помилок. Наявність об’єктивних економічних, статистичних та медичних даних в режимі реального часу надає можливість ефективно формувати спроможну мережу медичних закладів, реструктурувати лікарні, використовувати можливості фінансового планування та забезпечувати їх стабільний розвиток.

Головне для лікарень, зазначає Сергій Дяченко – навчитися здійснювати фінансовий аналіз своєї діяльності і прораховувати свої видатки та ризики. Також важливо, щоб регіон провів комплексний аудит стану охорони здоров’я, що включає медичну та економічну складову, та за його результатами розробив майстер-план розвитку системи охорони здоров’я і план для кожної окремої лікарні.

Руслан Радченко, заступник директора КНП «Полтавська Центральна районна клінічна лікарня Полтавської районної ради», розповів про те, як заклад оптимізував свої витрати, щоб пристосуватися до нових умов. Серед таких прикладів – об’єднання окремих відділень та окремих посад, скорочення неконкурентоспроможних підрозділів, зменшення терміну перебування пацієнтів у стаціонарі, коли у цьому немає необхідності, передачу послуг приготування їжі та прання на аутсорс. Оскільки Національна служба здоров’я не оплачує стоматологічні послуги, стоматологію виділили в окремий заклад, який фінансується з місцевих бюджетів.

В ідеальному варіанті лікарням потрібно орієнтуватися не на кількісні показники, а результат для пацієнта після лікування. Якщо медики вимірюють результати, це призводить до підвищення якості надання послуг, а також дозволяє виявити і скасувати неефективні клінічні процедури, зазначив Євген Прилипко.