Під час другої сесії Верховна Рада прийняла 133 закони та Виборчий кодекс, ще 125 законів було прийнято за основу. Більшість цих законопроектів були розроблені народними депутатами. Зі 101 законопроектів, поданих Кабінетом Міністрів, прийняли 22, або 21%. Із поданих президентом 51 проектів закону прийняли 22, або 43%. Про це розповіли аналітики ВГО «Комітет виборців України» на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, презентуючи підсумки аналізу роботи парламенту під час другої сесії.
Загалом за час роботи другої сесії було зареєстровано 1317 законопроектів, з них 829 – проекти законів. 90% всіх законопроектів зареєстрували народні депутати, 6% – Кабмін; 4% – президент.
Більшість прийнятих законопроектів – 80% – розроблені депутатами від фракції «Слуга народу». Законопроектів, де серед авторів є депутати з інших фракцій – лише 14. При цьому, 11 з них були розроблені парламентом минулого скликання. «Якщо ж брати до уваги лише законопроекти, розроблені цим скликанням, то «опозиційних» вкрай мало – лише 3 зі 133. Це вказує на небезпечну тенденцію поділу законопроектів на «свої» і «чужі», і шанси опозиційних проектів на прийняття дуже незначні. Це тривожна тенденція», – каже Олексій Кошель, голова Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України».
Серед фракцій, найчастіше за прийняті закони голосували депутати «Слуги Народу» – 91% від її складу, або 227 депутатів. Аналітики звертають увагу, що з таким показником підтримки серед «слуг народу» третина законопроектів не були б прийняті, якби їх зовсім не підтримали депутати з інших фракцій. На другому місці за показником підтримки законів – фракція «Голос» (67% законопроектів) та депутатська група «Довіра» (63% законопроектів). Далі «Європейська Солідарність» – 49% законопроектів, «За майбутнє» – 48%, «Батьківщина» – 39%, «Опозиційна платформа «За життя» – 21%. За 49 законів депутати ОПЗЖ не віддали жодного голосу. Водночас, за закон, який продовжує дію особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО, фракція проголосувала майже у повному складі.
Протягом другої сесії Верховної Ради один народний депутат взяв участь в середньому у 75% засідань, розповів Денис Рибачок, аналітик Комітету виборців України. Лідерами за відвідуванням сесійної зали стали фракції «Слуга народу» та «Європейська солідарність». 28 народних депутатів взяли участь у понад 95% голосувань. Водночас, 58 депутатів були менш ніж на половині засідань, а 4 нардепи пропустили понад 90% голосувань. Це Антон Яценко із групи «За майбутнє», Вадим Столар та Юрій Солод з «Опозиційної платформи «За життя» та позафракційний Андрій Деркач.
В середньому на засіданнях були зареєстровані 348 народних депутатів, проте кількість пропусків поступово зростає, порівняно з початком каденції Верховної Ради. Якщо у вересні-жовтні на засіданнях були присутні в середньому понад 370 нардепів, то у грудні – 322, у січні – 325. «З листопада депутатів, які не беруть участі в голосуваннях, штрафують. Чи покращить це ситуацію – у нас немає оптимістичного прогнозу, тому що для багатьох депутатів 20 тисяч гривень не є достатнім фінансовим мотиватором», – зазначає Денис Рибачок.
Серед проблем у роботі Верховної Ради – відсутність плану роботи. «Якщо у 8-го скликання була коаліційна угода і депутати фракцій могли орієнтуватися на неї, робота 9-го скликання відзначається більшим хаосом. При цьому, відсутня необхідність шукати компроміс у сесійній залі внаслідок того, що «Слуга народу має монобільшість. Це часто призводить до голосування без обговорень, і це достатньо великий негатив», – каже Олексій Кошель.
По-друге, це – низька якість законопроектів та «законодавчий спам». У Верховній Раді реєстрували в середньому 10 законопроектів на день, а на одне пленарне засідання припадало 25 документів. При цьому, половина законопроектів отримали негативні висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради. 53% законопроектів, внесених за перші 3 місяці роботи парламенту, Мінфін відхилив у зв’язку з відсутністю коштів для реалізації цих законодавчих ідей. У Верховної Ради 8-го скликання цей показник становив 33%.
Основну частину «законодавчого спаму» генерують народні депутати з метою самопіару, зазначає Денис Рибачок. «Як правило, такі документи є неякісними і не мають шансів бути прийнятими. В середньому, лише 10-12% проектів стають законами», – каже аналітик.
«Законодавчий спам – це серйозна проблема, тому що цей «баласт» повинні пропустити через себе комітети, окремі міністерства, науково-експертне управління і так далі. Чим більше уваги буде розпорошуватися на них, тим менше уваги буде приділятися важливим законопроектам, які мають шанси пройти», – зазначає Олексій Кошель.
