Експерти розповіли, які «забуті» законопроекти з попередньої Ради можуть покращити бізнес-клімат в Україні

Прес-центр УКМЦ

Близько 200 законопроектів, що були зареєстровані у Верховній Раді попереднього скликання і не прийняті – якісні ініціативи, які могли б покращити становище бізнесу, і їх варто повернути до розгляду. Про це розповіли експерти проекту «RE:UPDATE. Регуляторне оновлення» на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За 2014-2019 роки у Верховній Раді зареєстрували понад 3,5 тисячі законопроектів економічного спрямування, зазначає Любомир Чорній, керівник напряму з покращення бізнес-клімату Програми USAID «Конкурентоспроможна економіки України». Експерти проаналізували 2600 з них, відкидаючи ініціативи, які вже втратили актуальність або увійшли до законопроектів нового парламенту. У підсумку обрали 808 законопроектів, які мають вплив на інтереси бізнесу, та спрогнозували наслідки у разі прийняття цих ініціатив – позитивні та негативні.

«Ми визначили 202 законопроекти, які можуть, у разі прийняття, позитивно вплинути на інтереси бізнесу. Ми сфокусували увагу саме на позиції бізнесу, не зважаючи на те, як це може вплинути на доходи чи видатки державного бюджету чи місцевих бюджетів чи інтереси споживачів. За основу ми взяли компоненти, які враховуються при складанні рейтингу Doing Business, щоб можна було приблизно спрогнозувати, як прийняття цього законопроекту може позначитися на позиціях України. Ми маємо визначити 50 законопроектів, які ми далі будемо доопрацьовувати. З них 15 будуть визначені такими що потребують першочергового доопрацювання», – розповіла Наталія Балдич, експертка Центру громадської експертизи.

Перший великий блок законопроектів – ті, що стосуються впровадження цифрових технологій. Серед пріоритетних законодавчих ініціатив, які варто доопрацювати і просувати задля розвитку малого та середнього бізнесу – гармонізація українського законодавства з Європейським кодексом електронних комунікацій, законодавче врегулювання електронних довірчих підписів та інших цифрових інструментів. Це законопроект №6573, який передбачає встановлення чіткої банківської комісії, яку сплачують сумарно держателі електронних платіжних засобів розрахунків та торговці під час здійснення розрахунків  за  продані  товари  (надані послуги) на рівні десятих відсотка, як у країнах ЄС, тоді як зараз вона складає до 3%. «За попередніми оцінками, це дозволить бізнесу зекономити декілька мільярдів гривень за рік. У довгостроковій перспективі це матиме суттєвий вплив… Цей законопроект фактично готовий», – зазначає Олександр Пліва, експерт Центру громадської експертизи. Це також ініціатива про запровадження електронної адреси для спілкування суб’єктів господарювання з органами влади.

61 законопроект стосується податкового блоку: запровадження податкових пільг і податкових канікул, стимулювання розвитку окремих галузей, зміна ставок окремих податків та мит, зміни до податкового адміністрування і контролю. Серед них прискорення амортизації виробничого обладнання – інструмент, який стимулює інвестиції у виробництво. Він вже врахований у законопроекті №1210, який було прийнято 16 січня. Також – скасування мит на виробниче обладнання. «Технологічне оновлення стимулюватиме підвищення конкурентоспроможності, відповідно – збільшення обсягів експорту, відповідно – збільшення робочих місць і збільшення надходжень до бюджету», – зазначив Микола Сорока, експерт Центру громадської експертизи.

27 проектів законів стосуються містобудування і земельних відносин. Серед них – щодо спрощення доступу до земельних ділянок для фермерів; щодо порядку розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності; щодо планування територій, на який очікують об’єднані територіальні громади.

40 законопроектів стосуються покращення конкуренції та відкритості ринків. Близько 6 – рамкові, спрямовані на підтримку малого й середнього підприємництва в цілому, інші – на регулювання окремих галузей. Це, наприклад, законопроект щодо забезпечення рівності та прозорості доступу суб’єктів господарювання до об’єктів комунального і державного майна (для укладання договорів оренди тощо); вдосконалення розподілу бюджетних дотацій для невеликих сільськогосподарських підприємств; про захист економічної діяльності, що пов’язана з використанням об’єктів права інтелектуальної власності; щодо підтримки соціального підприємництва, розповів Володимир Мороз, експерт Центру громадської експертизи.

Далі експерти проведуть поглиблений юридичний аналіз цих ініціатив, щоб визначити, які з них варто реєструвати у Верховній Раді заново без коректив, а які потрібно оновити або об’єднати з іншими, чи, навпаки, розділити.