Кримський «референдум»: Шахрайство, неонацисти, більш ніж 100%-а явка виборців

Київ, 17 березня 2014 р. Вчора відбувся так званий «референдум» у Криму. У понеділок зранку були оголошені результати: 96% виборців проголосували за статус Криму як частини Росії, явка виборців перевищила 83% згідно з інформацією від Кримінформу (комісії, відповідальної за проведення незаконного референдуму). У той же час явка виборців у Севастополі, місті з особливим статусом, перевищила 100%. Раніше лідер кримських татар, населення яких становить 13% від усього населення Криму, заявив, що татари бойкотуватимуть неконституційний референдум, оскільки вони «ніколи не беруть участі у клоунадах».

Незважаючи на заявлену високу явку виборців у Криму, очевидці  повідомляють, що черг не було і багато виборчих дільниць були майже порожні. Це лише одне з порушень, зафіксованих протягом «референдуму». Згідно з повідомленнями censor.net.ua дозволялося голосувати навіть громадянам Росії, які не мають українського паспорта. Тим більше, члени так званих виборчих комісій у супроводі міліції примушували тих, хто не хотів іти до дільниць, голосувати на вулицях.

Явка виборців була «збільшена» приблизно на 90 000 фантомних голосів у Севастополі. Згідно з даними севастопольського управління статистики у кінці 2013 р. у місті офіційно нараховувалося 385 462 громадян. Ця цифра охоплювала дітей до 18 років та інші категорії людей, які не мали права голосу. Однак Михайло Малишев, голова комісії Верховної ради Криму з проведення референдуму, заявив, що лише у Севастополі участь у «референдумі» взяли 474 137 виборців, тобто 123%.

Більш того, навіть ті, хто не підтримав бойкоту «референдуму», не мали можливості проголосувати за збереження теперішнього статусу Криму: у бюлетенях наводилися два некоректні варіанти для вибору: чи Крим стає частиною Росії, чи відновлюється конституція Криму 1992 року зі статусом Криму як частини України.

Сам «референдум» був підготований протягом трьох тижнів, у час глибокої політичної кризи та суспільного неспокою в Україні. Присутність російських військових, озброєних угруповань козаків та спеціального підрозділу міліції «Беркут» підтверджує статус голосування як нелегітимного. (Всеукраїнські підрозділи «Беркут» були розформовані українським парламентом за перевищення своїх повноважень і незаконні напади на мирних демонстрантів. Незабаром після цього кримський Беркут повернувся в місця постійної дислокації в Криму, його співробітникам були видані російські паспорти.)

Комісія «референдуму» не мала доступу до офіційної бази даних виборців і використала застарілі списки. У більшості випадків, якщо хтось приходив на виборчу дільницю, але його/її імені не було у списках, то йому видавали бюлетень за обіцянку голосувати «за Росію».

Спостерігачів від ОБСЄ та інших міжнародних організацій не допустили в Крим, у той час як «референдум» був визнаний легітимним незначною частиною міжнародної спільноти. Одним з таких спостерігачів був член іспанського парламенту та каталонський правий радикал-націоналіст Енріке Равелло, який відомий своїми заявами про те, що Іспанія «вже не біла країна». Ще один – Срджа Тріфковіч – американець сербського походження, відомий своєю підтримкою Слободана Мілошевича, який називав вбивство боснійців у Сребрениці у липні 1995 р. «надуманим».

Порушуючи закон про «день тиші», який передує будь-яким виборам, проросійські банери, інформаційні брошури, прапори та інші символи майоріли на території всього Крима.

Блокування кримського парламенту озброєними людьми без розпізнавальних знаків (як повідомляють це російські військові) змусило депутатів голосувати під дулами автоматів за нового прем’єр-міністра Криму, колишнього злочинця Сергія Аксьонова, та за вчорашній «референдум», який спочатку планувався на 30 березня.

Згідно з Конституцією України питання відокремлення певного регіону має визначатися на загальнодержавному референдумі, а не місцевому. Ці та інші зафіксовані порушення визначають кримський «референдум» як нелегітимний та неконституційний.

Україна, західний світ та ряд інших держав не визнали «референдум», але Кремль вважає його легітимним. Навіть після закінчення голосування Росія далі продовжує тримати свої війська в Криму; протягом вихідних ці військові загони зробили кілька спроб заблокувати об’єкти на континентальній частині України, що межує з Кримським півостровом.