Увага! У разі оголошення повітряної тривоги відвідувачі заходу можуть скористатися укриттям, що знаходиться у підвальному приміщенні Українського Дому
Захід присвячений визначенню нової дати заснування в гирлі річки Кальміус постійного поселення козаками Кальміуської паланки Запорозької Січі. Паланкове містечко КП ЗС, Кальміуська слобода та десятки козацьких зимівників Надазов’я з 1740-х років стали основою для заселення Маріуполя і навколишніх селищ кримськими греками в серпні 1780 року.
Тема ребрендингу Маріуполя, імен конкретних засновників, часу і обставин його заснування вкрай важлива для історії будь-якого міста чи села. Час і місце народження, батьки, ім’я, національність, попередні і далекі родичі, родовід так само важливі для життєпису кожної людини – не тільки населеного пункту. Це впливає на подальшу долю людей і міст, тож маніпулювання з базовими датами, фактами неприпустимі. Правдиве відтворення дійсності або свідоме введення в оману відповідним чином впливає на світогляд і подальше життя.
На місці Маріуполя Птолемей на карті ІІ ст. з точними координатами вказував місто Hygris біля річки Лік (Кальміус) і лісу «Риболовля Бога» в районі Білосарайської коси. Дослідники визначають розташування міста на лівобережжі біля теперішньої Азовсталі. Римляни, можливо ще давні греки як торжище і проміжну фортечну стоянку між Танаїсом і Боспором там мали на Меотиді підтримувати. Торгівля зі скіфами, сарматами, меотами грецьким полісам і Римській імперії приносила великий зиск. Готи, шукаючи в ІІІ столітті місце під свій Азгард, місто мали пограбувати, остаточно гуни у 370-х роках.
Маріупольський могильник теж при будівництві «Азовсталі» знайдений. Енеоліт, 4 тис. до н. е., центрова пам’ятка дніпро-донецької, або азово-дніпровської культури, сусід Кукутень-Трипілля, звідки пішов старт індоєвропейців на всі боки світу. Арії до майбутньої Німеччини дійшли від меото-понтійського узбережжя у другій хвилі. Гітлер щодо витоків арійців з Рейну і Одру відверто брехав, але в Маріуполі під час окупації 1941–1943 рр. він, а також Муссоліні і румунський король Міхай І побували. Путін в 2023 році також.
Торжище ІХ ст. поруч у кілька футбольних полів знайшли. Русь тільки пропливала там, коли варязький князь Ігор, чий флот у Чорному морі візантійці в 941 році спалили, тікав через Азовське море Кальміусом. Добрався переволоком у Вовчу, потім Самарою і Дніпром до себе. В 943 р. новий похід, візантійці відкупилися, тож частина варягів через Азов, Дон і Волгу пішли шукати здобутків на Каспій. При Святославі руси закріпилися на Тамані і Босфорі, контролювали транзит Азовським морем – північною гілкою Великого Шовкового шляху.
Битва Русі 1223 року на літописній Калці-Кальчику неподалік майбутнього Маріуполя з монголами перша відбулася. Висновки князі не зробили, орда поглинула від Амуру до Дунаю. 800 років опісля ЗСУ вже кращу розвідку, стратегію, тактику, техніку, вишкіл і мотивацію мають, у безрозсудні наступи не кидалися. Всі фактори за нас – переможемо!
З 1312 на італійських портоланах та інших картах орієнтовно на правому березі гирла Кальміусу позначається Papacoma. Час заснування невідомий, бо генуезці і венеціанці з’являються на цих теренах ще у ХІІ столітті. На північному узбережжі Меотиди картографи показують ще 12 містечок від Тани до Перекопу. Кордон Великого князівства Литовського і Руського з кінця ХІV ст. проходив по рікам Сіверський Донець, Вовча і нижньому Дніпро – надазовські степи були в сфері впливу ВКЛ і Київського князівства.
З приходом у 1475 році турок у Надазов’ї тільки фортеці Аzak~Азов на Дону і Геніче у Сивашу існують. У 1577 році фіксують появу містечка Кальміус Дівєєвого улуса і згадку в XVI ст. про Біло-Сарай на морській косі та Боли-Сарай як поселення однієї з орд Кримського ханату на Кальміусі.
Запорожці Кальміусом теж, як і руси, на Січ з морських походів поверталися, коли османський флот їх у гирла Дніпра чекав. Відпочивали, поповняли запаси після переходів морем на островах в гирлі Кальміусу. Перевалок до р. Вовчої був через теперішній Донецький аеропорт і в районі с. Піски. Далі Самара і Дніпро, оминаючи турецькі фортеці, пороги, і ось козацькі чайки на Січі.
З договору 1649 року Хмельницького зі Стамбулом і Бахчисараєм та особливо після відходу Січі 1709 року до кримців запорожці закріплюються на морському узбережжі. Рибний бізнес і сіль завжди рентабельна галузь. У березні 1734 року січовики відійшли з високим рівнем автономії від протекторату Османської імперії до Російської. Вважається, що саме тоді козаки заснували паланки, взявши участь у російсько-турецькій війні 1735-1739 років. Билися далекоглядно тільки з турками, уникаючи баталій з кримцями.
Після війни перший документ про перебування козаків на Кальміусі і Міусі датований 25 травням (06.06.) 1743 року. Також з цього часу згадуються перші кальміуські полковники: Василь Кишенський (1743), Павло Таран (1744), Тимофій Пастернак (1745), Леонтій Федоров і Андрій Чорний (1746) та далі, з щорічною їх ротацією. Відомі імена 41 представника козацької паланкової старшини: кальміуських полковників, писарів, підписарів, осавулів і підосавулів.
Значна частина істориків і краєзнавців вважає, що саме 1743 року маємо визначати як дату заснування постійного і таки безперервного поселення адмінцентру Кальміуської паланки Запорізької Січі. Яке по документах того часу проходило під назвою Кальміус і мало всі функції військової, адміністративної і судової влади. Високий статус поселення свідчить наявність з 1740-х років єдиної тоді в Надазов’ї Свято-Миколаївської козацької церкви.
Радянська історіографія вирішила дату заснування Маріуполя рахувати з 1778 року, коли азовський губернатор Чертков знайшов у гирлі ріки “багато православного люду”, церкву та назвав місто Павловськом. Перепис зафіксував кілька сотень колишніх запорожців, малоросіян і “польської нації люди”, або полонізованих українців з правобережної України тодішньої Речі Посполитої. Всіх їх вигнали на Вовчу, коли 6 серпня 1780 року сюди пригнали депортованих з Криму греків.
Тобто тюркомовних урумів і румеїв-еллінофонів, які жили в Криму з часів Візантії, Готії, Риму, скіфського, сарматського і боспорського володарювання за 2-2,5 тис. р. до приходу на “ісконно русскіє зємлі” московитів. Місто заселили уруми з шести кримських міст, у т. ч. з пригорода Бахчисараю Маріам, де був Свято-Успенський печерний монастир з найдавнішою в Україні-Русі іконою Богородиці. За однією із версій місто отримало назву кримського топоніма на честь Святої Марії.
Визначити День міста має експертне середовище і громада українського Маріуполя. За основу береться 22 травня – святкування св. Миколи весняного як небесного покровителя Запорозької Січі. Також 6 червня (25.05. старим стилем) – перша датована згадка перебування запорожців на Кальміусі, які виборювали в 1743 році право володіння цими землями по Міус і Єйську косу в протистоянні з донським козацтвом. Може бути і 6 серпня – поява 3000 греків-переселенців у 1780 році та заселення залишених запорожцями і українськими селянами десятків будівель у межах сучасного Маріуполя. Але рік заснування таки 1743-й!
Всі ці дати зручні для святкування при відкритті купального літнього або відпускного серпневого сезонів на пляжах Азовського моря. Місто Марії завжди було гостинним. Але спочатку Надазов’я, Донбас і Крим маємо від російської навали звільнити! Від позицій ЗСУ, які невпинно просуваються вперед, до околиць Маріуполя 79 км. Звільнемо!!
