Вже місяць триває протистояння між громадою найбільшого району Львова та малих підприємців, орендарів ТЦ “Інтер-Сіті” з власником торгового центру ДП “Інтергал-Буд”, який вирішив достроково розірвати діючі договори оренди та передати перший поверх найбільшій роздрібній мережі в Україні «АТБ-МАРКЕТ».
Питання до обговорення:
1. ДП “Інтергал-Буд” зайняв позицію: “Я власник, я роблю те, що вважаю за потрібне”, забуваючи, що укладений договір накладає на обидві сторони як права, так і обов’язки. На перший погляд все зрозуміло – “великий” бізнес може робити з “малим”, що завгодно, договори не мають значення, бо хто слабший в нашій країні, той безправний, і не має шансів… Ну і загалом, подібні ситуації сприймаються як суперечки бізнес vs бізнес, і мовляв, нехай собі розбираються, Насправді, ТЦ і бізнеси, які в ньому оперують, є частиною екосистеми певної локації і створюють певні блага, які необхідні людям і споживаються людьми, що мешкають та працюють у цьому районі – саме таким чином, в тому числі, забезпечується і оцінюється робота бізнесу. Щодо торгового центру, то таким чином, залучаючи певні бізнеси, він пропонує громаді саме ту концепцію, яка потрібна для життєдіяльності та розвитку певної громади, і взаємодії з нею.
І тоді, чи може бізнес, навіть і “великий”, не зважати на потреби і запит громади.
2. Наші міста перетворюються на кам’яні джунглі. Забудовники намагаються отримати максимум прибутку на квадратний метр землі, тому інфраструктурні проекти залишаються тільки на папері. Зелені зони та парки знищуються! Гроші вирішують все! Влада більшості українських населених пунктів приймає активну участь в оборутках з землею, тому просто не хоче вимагати від забудовників діяти в правовому полі та на користь громади.
А коли ринкові механізми регулюють наповнення простору в інтересах та на замовлення мешканців- споживачів товарів та послуг, в гру вступають монополісти!
Так вийшло і в нас: ТЦ “Інтер-Сіті” під впливом потреб мешканців перетворився на центр дитячого дозвілля з відповідним наповненням. Зараз в районі побудована колаборація між важливими для соціально-культурного життя мешканців установами: Церква, Центр Довженка, Інтер-Сіті, Вікі-бібліотека. При випадінні хоча б одного з цих об’єктів руйнується побудована багаторічною важкою працею сотень людей екосистема громадського простору.
3. На цей час, не дивлячись на дуже складну для суспільства та економіки ситуацію з карантинними заходами, переважна більшість орендарів ТЦ зберегла бізнес, бажання працювати та робочі місця. Сформовані за ці роки ком’юніті, команди та довіра наших відвідувачів та покупців допомогли усім нам вистояти під час тривалих локдаунів. Зараз все це намагаються зруйнувати в угоду великому бізнесу. Ми стали заручниками бажання власника ТЦ отримати короткострокову вигоду, а великої продуктової мережі- монополізувати ринок.
У випадку реалізації цієї ініціативи ДП “Інтергал-Буд” два десятки підприємців разом зі своїми працівниками завтра будуть вимушені закрити свій бізнес чи понесуть дуже значні фінансові та маркетингові втрати, якщо зможуть переїхати. Більше ніж сотня людей залишиться без базового доходу в цей важкий час і будуть вимушені поповнити черги за отриманням соціальних виплат.
4.ТЦ має дуже обмежений простір біля себе, який не призначений для великого вантажного транспорту, там треба робити значну реконструкцію проїздів та дорожнього покриття, в противному випадку тільки посилиться колапс, який там утворюється в години пік та моменти заїзду транспорту до наявної поряд торгівельної мережи .
Мешканці будинків поряд жаліються на поганий санітарно-гігієнічний стан прибудинкової території та складнощі з каналізацією внаслідок знаходження поруч з будинками великих супермаркетів. Коли надавалися містобудівні умови, ніхто не думав, що на 1 гектарі території буде знаходитися ціла купа великих мережевих гравців!
5, Знищення Домашня пекарня “Кримська перепічка”, яка була створена родиною переселенців з Криму як соціально-орієнтований бізнес та простір для збереження самоідентифікації кримської діаспори та стала яскравим прикладом інтеграції в місцеву громаду, нанесе непоправний ущерб іміджу України перед міжнародними організаціями.
6. Корпорація “АТБ” є найбільшою компанією України з річним обігом в 150 млрд. грн. та мережею більше ніж 1200 магазинів в 24 областях. Вона проводить дуже агресивну політику щодо своїх постачальників- українських виробників та «вибиває з гри» менші мережі не кажучи вже про локальні магазини біля дому. Така монополія не може не впливати на життєдіяльність та безпеку країни в цілому, що дуже добре показав приклад з “Приватбанком”.
