Український кризовий медіа-центр продовжує цикл експертних обговорень про те, як різні суспільні сфери адаптуються до умов повномасштабної війни.
Художникам властиво відчувати зміни гостріше за інших, вони можуть сформулювати сенси там, де інші тільки починають їх шукати. Художники переосмислюють свої емоції і фіксують те, що відбувається довкола: героїзують, демонізують, зображають жахи, оспівують перемогу – конструюють реальність у свій власний спосіб. УКМЦ ініціює обговорення та запрошує митців, культуртрегерів та знавців мистецтва для того, щоб з’ясувати:
- Що означає повномасштабне російське вторгнення для українських художників та культурознавців – які нові сенси та візії відкрилися, а які можливості втрачено назавжди?
- Чи стало більше соціально ангажованого мистецтва та які образи в ньому переважають – мілітаристські чи миротворчі?
- Війна в Україні змусила весь світ звернути увагу на українську культурну спадщину. Якою бачать нашу культуру за кордоном – як частину Центрально-Східної Європи, як різновид російського культурного простору чи як щось самобутнє та неповторне?
- Кенселінг російської культури – природня реакція на мілітаристську поведінку Росії та нагода позбавитися від постколоніалізму чи радше необдумана гарячкова реакція?