Попри низький рівень підтримки євроінтеграції на Сході України, Донеччина та Луганщина не є антиєвропейськими. “Європа” і асоційований з нею Європейський Союз мають значну м’яку силу та привабливість у регіоні як носії стандартів та цінностей, недоступних та/або бажаних для його мешканців.
Питання до обговорення:
Донеччина та Луганщина – “непрості регіони” у контексті європейської інтеграції. Йдеться і про низьку підтримку європейської інтеграції серед населення; і про місцеву владу, яка сповідує відверто антиєвропейський курс та послідовно має високий рейтинг у регіоні упродовж чи не всього періоду незалежності ; і про відсутність кордону з ЄС, а відтак – транскордонної співпраці та міжлюдських обмінів, які фактично стають практичним виміром європейської інтеграції; і, з 2014 року, про російську агресію, яка по суті розділила Донбас на дві частини – західну, підконтрольну українській владі, та окуповану східну.
Як говорити про європейську інтеграцію на українському Сході так, щоб ця тема була для регіону не суперечливою, а об’єднавчою?
Що для його мешканців означає “бути європейцем” і як змінилося ставлення до ЄС після 2014 року?
На ці питання покликане дати відповіді дослідження, яке буде презентовано. Воно спирається на три групи даних: 6 фокус-груп, проведених у червні 2020 р. у 4 містах Донецької (Костянтинівка, Покровськ, Бахмут, Маріуполь) та 2 містах Луганської (Сєвєродонецьк, Старобільськ) області; дані соціологічного опитування SCORE Ukraine (2019 рік); та низка дослідницьких інтерв’ю з активістами, підприємцями та лідерами думок Донецької та Луганської областей, проведені у серпні-вересні 2020 року.
У разі виникнення питань звертайтеся, будь ласка, до Марії Коваль-Гончар, проектного координатора Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, [email protected]
