Антисемітизмом по поставкам зброї Україні. Старий новий фронт російської пропаганди

Автор: Маріанна Присяжнюк, експертка УКМЦ

Агресія Росії проти України у геополітичному вимірі значною мірою покладається на інформаційні кампанії та дезінформацію за кордоном. Враховуючи, що постачання зброї Україні західними партнерами є одним з ключових факторів успішного захисту від агресії, дискредитація такої підтримки є стратегічним завданням російської пропаганди. Тому у контексті російської агресії проти України, атака палестинських збройних формувань на державу Ізраїль використовується Росією саме, як новий інформаційний фронт.


У суботу, 7 жовтня, палестинське збройні формування ХАМАС та “Ісламський джихад” розпочали безпрецедентну атаку на Південь Ізраїлю. З території Сектора Гази по Ізраїлю був завданий удар із запуском близько 5 тисяч ракет. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу оголосив, що Ізраїль перебуває у стані війни. Сьогодні, за даними ізраїльських ЗМІ, відомо про понад 800 вбитих, 2200 травмованих та понад 100 викрадених громадян.

Напад на Ізраїль підтримав союзник Росії в агресії проти України – Іран. За допомогою мереж агентів впливу Росія відразу почала поширювати наратив про те, що Україна нібито постачає бойовикам зброю, яку отримує від партнерів для захисту, просуваючи наратив про те, що ізраїльтяни, мовляв, гинуть від “української зброї”. Раніше російська пропаганда вже намагалася представити цю тему у прив’язці до проблемних регіонів, щоб дискредитувати Україну та звинуватити у контрабанді.

Стратегічний наратив

За даними української розвідки, російська пропаганда вкладає мільйонні суми у поширення наративу про “контрабанду західної зброї” Україною, тож тема є стратегічно важливою для Кремля, а чергова ескалація використовується Росією, як додатковий контекст для ведення війни проти України, поки Іран підтримує напади бойовиків на “на землі”.

Наразі, інформаційна атака спрямована на створення враження, що Україна незаконно здійснює постачання зброї у регіон Південного Ізраїлю та Сектора Гази, яке бойовики використовують проти громадян Ізраїлю. 



Наприклад, російські сайти поширюють інформацію, що “під час війни в Сирії бойовики різних ісламістських угруповань також активно використовували зброю, що поставляється з території України. Зараз її активно постачають до Палестини, і після недавніх подій зрозуміло, з якою метою”.

До слова, вже зафіксовано використання терористами зброї якраз російського виробництва, зокрема автоматів АК-103. Втім, на російських інформаційних ресурсах шириться повідомлення, що бойовики ХАМАС начебто подякували саме Україні за зброю.

“Ізраїльські військові затримали в околицях Ашкелона бойовиків ХАМАС, у яких було вилучено зброю, куплену в Україні”.

Мобілізаційний антисемітизм

Крім того, у якості мобілізаційної пропаганди Росія інструменталізувала антисемітські настрої, як на найвищому рівні, так і на рівні інформаційної роботи.

Активізація цього підходу спостерігалася якраз перед ескалацією конфлікту у Секторі Гази, що свідчить про обізнаність Росії у підготовці кампанії з боку палестинських бойових угрупувань. Росія використовує такі настрої у якості інформаційної зброї для маніпуляції своєю аудиторією для забезпечення підтримки населення, наприклад, у контексті співпраці з союзниками палестинськими збройними формуваннями – Іраном.

Крім того, у даному контексті, цікавим є елемент, як інструменталізований антисемітизм використовується російською пропагандою для дискредитації іміджу президента України. У червні, під час пленарної сесії Петербурзького форуму, лідер Кремля Володимир Путін назвав президента України Володимира Зеленського “ганьбою єврейського народу”.

Такі заяви вище політичне керівництво РФ робить не вперше.

“Він (Зеленський) висуває аргумент: яка в них може бути нацифікація, якщо він єврей. Можу помилятися, але в Гітлера теж була єврейська кров. Це абсолютно нічого не означає”, – сказав на початку повномасштабного вторгнення міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

Риторика російського МЗС на початку викликала хвилю світового обурення, але вже з часом це стало упізнаваною ознакою російських офіційних комунікацій та пропагандистським стилем. Наслідки впливу “інструменталізованого антисемітизму” наочно демонструють звичайні росіяни у коментарях в соціальних мережах, радіючи вбивствам ізраїльтян.

Така агресивна риторика направлена не тільки на дискредитацію іміджу президента, як інституту, але й на створення напруженого клімату між Україною та Ізраїлем та є елементом ширшого інформаційного контексту.

“Ну ось, власне, все і сталося: неонацистський режим президента Володимира Зеленського в Україні, схоже, вляпався в історію, яка може покласти край його існуванню”, – пише російський сайт Украіна.ру, який є частиною державного холдинга “Росія сегодня”.



Основною метою російської пропаганди у контексті атак на Ізраїль є створення дискурсу, спрямованого на дезорієнтацію та дестабілізацію для створення напруги між Україною та Ізраїлем, а також серед західних партнерів обох країн. Російські інформаційні ресурси намагаються переконати свою аудиторію, що “ізраїльтяни вбивають з української зброї” та “США віддали Україні зброю призначену для Ізраїлю”. 

Таким чином російська пропаганда сподівається зруйнувати єдність Заходу у протидії режимам (як РФ, так і Ірану). Це не тільки загрожує стабільності в регіоні, але й має серйозні наслідки для міжнародних відносин та безпеки, тому оцінка ризиків нового інформаційного протистояння повинна бути сприйнята з усією серйозністю.