12 листопада у прес-центрі УКМЦ відбулося круглий стіл під назвою “Архітектурна спільнота запрошує обговорити проведення містобудівної реформи в Україні”. Архітекторів з різних регіонів, народних депутатів та громадських діячів об’єднала критика законопроєкту №5655 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності”, ухваленого 1 липня у першому читанні і очікуваного до остаточного затвердження найближчим часом.
Як наголосив Дмитро Гурін, народний депутат, член профільного комітету, автори законопроєкту були запрошені на обговорення – однак не з’явилися. “Шкода, бо має відбуватися повноцінний діалог”, – відзначив парламентар.
Андрій Андрушків, виконавчий директор ГО “Центр спільних дій”, наголосив, що ситуація навколо законопроєкту та містобудівної реформи загалом в нього як аналітика і громадянина “викликає шок”.
“Дискусія ведеться не про державну політику, а про інтереси особисті та певних груп. Державна політика – це не маленькі рішення, вона матиме вплив на десятиріччя вперед. Ми маємо мікрорайони, які вже є страшними ,а завтра будуть небезпечними. Вже виникають проблеми з електрикою, каналізацією та водопостачанням. Саме ці проблеми і має вирішувати державна політика. А для цього нам потрібен якомога ширший діалог, щоби потім нам не було соромно перед нашими онуками”, – наголосив Андрушків.
Анна Кирій, архітекторка, власниця проектного бюро, заступник голови Архітектурної Палати Національної спілки архітекторів України, висловила претензії до законопроєкту від імені архітектурної спільноти.
Кирій наголосила, що реформа має забезпечувати повагу до прав людини, авторських прав та інтелектуальної власності. Але ця реформа була “написана за закритими дверима”, і тому не вирішить найбільших проблем:
- незалученості громади до прийняття рішень;
- розбалансування інтересів та системи в угоду одному стейкхолдеру – забудовнику, в якого найменша відповідальність.
Архітекторка вказала, що реформа мала розв’язати проблему корупції в ДАБІ, однак цього так і не сталося.
“Ми не отримуємо відповіді, хто це писав. Нас не залучили до дискусії – тому виносимо протест на загал. Ми сприймаємо це як атаку на нашу професію – архітектори виявилися неважливими людьми для реформи містобудування! Я – практикуючий архітектор і хочу зрозуміти – як я буду працювати? Невирішені питання страхування, системних порушень на будівництві. Автори законопроекту самі не розуміють, як це має працювати”, – обурилася Кирій.
Архітекторка узагальнила два пункти, які найбільше обурили її професійне середовище:
- “викреслили” поняття архітектора та прирівняли його до інженера. “Тепер будівлі можна проєктувати без архітекторів. У нас забагато відповідальності, однак сама професія знівельована!” – обурилася речниця;
- передача майнових та інтелектуальних прав на державні будівлі державі – тобто позбавлення цього права самих архітекторів. “А найкращі будівлі у світі будуються за бюджетні кошти!” – наголосила Кирій.
Олексій Шемотюк, архітектор, член Архітектурної палати НСАУ, учасник війни з Росією, нагадав, що містобудівна реформа на часі вже понад десять років та має включати зміни до трьох кодексів та 24 законів, це “комплексна зміна правил гри”.
“Мають бути збалансовані інтереси соціуму та капіталу. Реформа змінює баланс сил на користь капіталу, позбавляючи громади важелів впливу. А архітектори тут – скоріше на боці громади. Капітал здобуває необмежені права без жодної відповідальності. Така ситуація призведе до масштабного і потужного соціального конфлікту, різкого погіршення якості міського середовища”, – попередив Шемотюк. – “За пару років ми отримаємо таке ж, як в Індії чи Таїланді – спотворене міське середовище!”
Архітектор вказав на інструменти виправлення ситуації: вето президента, Конституційний суд, європейські інституції. “Будемо максимально показувати токсичну суть цього законопроєкту”, – анонсував він.
Дмитро Романов, керівник осередку Національної спілки архітекторів України у Запорізькій області, висловив від імені своро регіонального представництва: архітектори обурені тим, що вони не мають жодного впливу на формування архітектурних середовищ своїх міст.
“Створена реформою містобудівна палата отримає необмежені права. Цим законопроєктом ми створюємо ще одного монстра”, – попередив Романов.
Народна депутатка Ганна Бондар, голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах територій забудови ВР, на завершення дискусії заспокоїла архітекторів: готовність дискутувати та дослухатися у народних обранців є, а щодо реформи мають проходити всебічні публічні консультації, хоча ця практика наразі і нечаста.
У круглому столі також взяли участь Оксана Величко, голова ГО “Разом проти корупції”, Олександр Корінний, голова Асоціації ОТГ України, голова Новоукраїнської ОТГ та В’ячеслав Черняховський, генеральний директор асоціації “Страховий бізнес”.
