«Два роки під прицілом. Медичні та освітні заклади, з якими воює Росія» – таку назву має дослідження, яке в Українському кризовому медіа-центрі представила Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ).
При підготовці дослідження була використана статистична інформація Міністерства освіти та науки України, Міністерства охорони здоров’я та Офісу генерального прокурора щодо зафіксованих масштабів руйнувань освітньої та медичної інфраструктури після повномасштабного вторгнення. До звіту увійшли і дані, які УГСПЛ збирає в рамках масштабної ініціативи з документування воєнних злочинів «Трибунал для Путіна».
На кінець 2021 року в Україні налічувалося близько 30 000 закладів освіти. Якщо брати найвищі дані, які надало Міністерство освіти та науки, зруйновано 2797 закладів, що складає 13%. Найбільше це стосується прифронтових територій. Це Донецька, Луганська Харківська, Запорізька, Херсонська області. Також досить сильно постраждала Миколаївська, Дніпропетровська і Київська область, яка має приблизно такі самі статистичні дані, що Миколаїв і Херсон.
Щодо закладів охорони здоров’я, зруйновано більше половини – 1696 об’єктів з 3000, які функціонували до повномасштабного вторгнення. В цьому плані дуже сильно постраждали регіони, які на початку повномасштабного вторгнення були безпосередньо під окупацію. Це Київська, Чернігівська та Сумська області.
За даними Київської школи економіки, для відновлення освітньої інфраструктури потрібно 6,8 мільярдів доларів США, медичної – 3,1 мільярд. Аналітикиня УГСПЛ Владлена Падун зазначила, що державний бюджет не зможе це потягнути. Україна потребуватиме донорських коштів, підтримки міжнародних партнерів, і тому важливим є те, щоб не було розбіжностей у статистичних даних. Вони мають бути об’єднані і уніфіковані.
«Мушу зауважити, що УГСПЛ збирає ці дані завдяки своїм громадським приймальням в регіонах, але вони є не в усіх регіонах. Відповідно повністю охопити всі елементи щодо руйнувань нам дещо складно. Наші дані вочевидь мають використовуватися як доповнення до основної національної державної статистики, яку ведуть профільні міністерства і офіс генпрокурора», – наголосила вона.
На думку виконавчого директора УГСПЛ Олександра Павліченка, варто розглянути питання щодо уніфікованого підходу і скорегувати спільні кроки на державному рівні, на рівні розслідувань.
«Це дасть нам чіткий, задокументований результат, який відповідатиме як національному законодавству, так і міжнародному. Нам потрібно актуалізувати цю тему, щоб атаки на медичні та освітні заклади стали окремим епізодом розслідування Міжнародного кримінального суду», – пояснив правозахисник.
За результатами дослідження Верховній Раді України, Кабінету міністрів рекомендовано активізувати зовнішньополітичну діяльність, спрямовану на посилення тиску на РФ через масові напади на українські об’єкти освітньої та медичної інфраструктури.
Крім того в рекомендаціях міститься заклик розглянути питання про перегляд статті 438 Кримінального Кодексу України з метою посилення її правової визначеності, конкретизації та розширення можливостей кваліфікації злочинів, вчинених РФ у зв’язку із нападами на об’єкти освіти та медицини.
