В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація Науково-бібліографічного покажчика «Українська революція і державність (1917–1921 рр.)» – повного опису назв офіційних документів, монографій, дисертацій, наукових статей з часописів, збірників, наукових записок вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, науково-популярних і мемуарних публікацій, книг, брошур, авторефератів дисертацій, тез, матеріалів наукових конференцій, рецензій тощо.
«Це друге видання. Перше побачило світ у 2001 році, і було присвячено сторіччю української революції, – уточнив доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Сидір Кіраль. – Воно містить бібліографічні описи книг, брошур, авторефератів, журнальних статей, тез, рецензій, а також депонованих праць, присвячених цій проблематиці. Сюди входять ті книги, які були видані з 1917 по 2001 рік. Всього у виданні зафіксовано 68 48 записів».
Через зміну підходів структура другого видання змінилась, і головна відмінність – розширення хронологічних рамок до 1921 року.
«Коли ми говоримо про оці бібліографічні видання, то вони тісно переплітаються з історією нашої державності. Фактично їх можна розглядати як вияв історичної пам’яті в історії розвитку національної бібліографії як такої», – підсумував Сидір Кіраль.
Доктор історичних наук, завідувач кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Валерій Капелюшний звернув увагу на те, що у другому виданні на відміну від першого відсутній розділ «Українська Радянська Соціалістична Республіка», і назвав це прогресивним кроком.
«Вибачте, яка ж це національна державність? Чи були в нас кордони в цьому утворенні? Чи була власна фінансова система? Не було. Ми були в рубльовій зоні. Чи була власна армія? До 1921 року була, а потім стала радянська. Чи була в нас національна символіка? Ні. В нас заборонено було і тризуб і гімн і прапор – все було радянське. Хай цей період вивчається, його треба вивчати, але не як національну державність, а як радянську державність на Україні. Тому такого розділу немає. Натомість, з’явився розділ УНР і її тісні зв’язки із антибільшовицьким білим рухом».
Про те, чим корисне нове видання, розповіла доктор історичних наук, професор, завідувач відділу «Джерелознавства новітньої історії України», Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Валентина Піскун. Для неї як науковця найціннішим в цій роботі є показчики.
«Вони дозволяють не просто шукати на сторінках, вишукувати і так далі. Показчик дозволяє досліднику доволі швидко знайти те, що ти шукаєш. Загалом хочу подякувати всім тим, хто долучився до підготовки видання. Попри дискусії про хронологічні межі української революції важлива робота була зроблена бібліографами для того, щоб зібрати цей розрізнений матеріал і це передовсім є важливо», – підкреслила вона.
