25 січня у Білорусі відбудуться президентські вибори, які багато хто небезпідставно називає псевдо-виборами. Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» (НАЦ УССД) в рамках Білоруського інформаційного центру відновив моніторинг подій цій країні і вирішив оцінити, як змінилась країни з революційних подій 2020 року, що тимчасово зазнали поразки, і чого чекати самим білорусам та їхнім сусідам? Для цього в Українському кризовому медіа-центрі було організовано брифінг “Білорусь напередодні виборів: що відбувається в сусідній країні зараз, які політичні сили можуть взяти в них участь?”. В ньому взяли участь українські та білоруські експерти.
Модераторка заходу Наталя Позняк-Хоменко відзначила, що дуже хочеться побачити в Білорусі не лише потенційного ворога, але і знайти там здорові сили у вигляді тих білорусів, для яких Білорусь, мова, білоруські символи мають величезне значення, і які зараз і в складі військових формувань в українських силах оборони воюють і за Україну проти спільного ворога.
«Чому нам так важливо знати правду про ситуацію в Білорусі і в чому цінність стратегічного партнерства із здоровими силами, які представляють Білорусь зараз?» – з таким питанням вона звернулась до директора Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», старшого сержанта 5 окремої Київської штурмової бригади ЗСУ, співголови Білоруського інформаційного центру Юрія Сиротюка.
На його думку, українці нічого не знають про нашого найближчого сусіда на півночі, який для безпеки України і збереження державності незалежності України відіграє ключову роль.
Ще на початку двадцятого століття такі українські геополітики як Юрій Липа, розуміючи що ми країна, яка лежить на межі Європи і Азії і в нас є вічна загроза від російського імперіалізму, говорили, що для того, щоб зберегти незалежну Україну, потрібно мати на півночі доброго союзника, а добрим союзником є незалежна національна держава Білорусь
«На жаль, більшість українського суспільства і майже весь політичний клас в Україні чомусь ототожнює Білорусь з Лукашенком, і вже забули про ту дуже давню історичну тяглість нашого спільного перебування в спільних державних об’єднаннях, починаючи від Великого князівства Литовського. І ми забули дуже прості речі: втративши такого союзника на півночі, ми звідти будемо мати страшну загрозу. А я вважаю білорусів нашими братами і глибоко схиляю голову перед тими 60 білорусами, які загинули в російсько-українській війні, бо вони добре розуміють що від цієї війни залежить і майбутнє Білорусії. Якщо Україна встоїть і вистоїть, то і Білорусь має шанс позбутися цього авторитарного режиму, повернути демократичні традиції, народоправство, право вільно обирати, вільно висловлювати думку, право бути європейською нацією – такою, якою білоруси були завжди. Бог дав нам сили вистояти навіть коли Росія пішла з Білорусі. Але зараз ми повинні не тільки говорити про ситуацію в Білорусі, а намагатися малювати якусь дорожну карту того, як ми можемо допомогти Білорусі бути європейською країною з громадянськими правами і свободами», – наголосив Юрій Сиротюк.
Про те, що в Білорусі відбувається зараз, розповів журналіст, представник білоруського правозахисного центру “Весна” Андрій Мядвєдєв.
«2024 рік став своєрідним піком в репресіях. І хоча зараз кількість політв’язнів зменшилася, що, мабуть, пов’язано з виборами, цифра все одно вражає. В нас завжди під час влади Лукашенка майже не було такого часу, коли не було політв’язнів. Він їх набирав, потім торгувався з Європою і Америкою, випускав, але за кілька місяців знову набирав. Сьогодні в Білорусі налічується 1258 політичних в’язнів», – повідомив журналіст.
Лукашенко прийняв рішення проводити президентські вибори раніше запланованого. Причини такого кроку пояснив аналітик Програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики “Українська призма” Павло Радь.
У першу чергу це недопущення будь-яких виявів незадоволення серед населення. Фактично в Білорусі вже було дві репетиції по проведенні президентських виборів – конституційний референдум 2022 року, який також відбувався взимку, а потім місцеві і парламентські вибори, які також відбувалися взимку. Це робилося для того, щоби не допустити виявів будь-якого невдоволення, адже існує менша ймовірність того, що люди виходитимуть на протести в зимовий період року.
«Друга причина стосується економічної ситуації Білорусі. Фактично білоруська економіка зараз, незважаючи на певний ріст, який демонструє останні два роки, показує деякі ознаки перегріву. Розуміючи це, білоруські чиновники вирішили піти на проведення більш швидких виборів до того, як ці проблеми стануть видимими для середньостатистичного білоруса, тому що режим Лукашенка зараз тримається фактично на таких стовпах – неучасті у війні і більш-менш стабільній економічній ситуації. Підрив одного зі стовпів може бути досить небезпечним і небажаним сценарієм для білоруської диктатури», – додав експерт.
Також Павло Радь спрогнозував, як вплинуть результати виборів на взаємовідносини Білорусі та України.
«Якихось радикальних змін не буде. Україна не визнає режим Лукашенка. Думаю, не визнає його президентство і цього разу. Можливо, варто очікувати навіть певних публічних заяв, зокрема, від парламентарів стосовно невизнання виборів у Білорусі. Швидше за все таки буде. Стосовно того, як відбуватиметься подальший розвиток подій, то тут знову ж таки все залежить від того, наскільки агресивним чи неагресивним буде Лукашенко. Якщо він буде вдаватися до більш агресивних небезпек і неконструктивних дій по відношенні до України, тоді можна очікувати і на подальше поглиблення розколу між офіційним Мінськом і Києвом», – підкреслив аналітик Програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики “Українська призма”.