Історичні та сучасні переслідування Української греко-католицької церкви з боку російської влади обговорили учасники дискусії «Українська Греко-Католицька Церква у прицілі російської імперської політики: від Львівського псевдособору до сучасних заборон на тимчасово окупованих територіях» – заходу, який ініціювали Український інститут національної пам’яті спільно з Інститутом історії Церкви Українського католицького університету.
Історики наголошують: вісімдесят років тому радянська влада організувала так званий Львівський псевдособор — подію, покликану ліквідувати Українську греко-католицьку церкву. Проте, методи тиску на церкву, які застосовував СРСР, Росія використовує і сьогодні — під час війни проти України та на окупованих територіях.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що в російській традиції церковні інституції фактично завжди перебували під контролем держави.
«Інститут церкви в росії — чи то імперської, чи радянської — завжди однаковий. Це інституція, яка керується владою. Саме тому псевдособор мав одну мету — прибрати будь-яке слово чи елемент, які не узгоджувалися з політикою держави», — наголосив він.
Директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету Олег Турій підкреслив, що імперська політика росії щодо Української греко-католицької церкви протягом десятиліть залишалася незмінною за своєю суттю.
«Метод російської імперської політики був один — знищення або ліквідація. Змінювалися лише способи його реалізації», — зазначив історик.
За його словами, радянська влада вбачала загрозу в УГКЦ з кількох причин: вона була українською за своєю ідентичністю, належала до католицького світу та залишалася незалежною церковною інституцією, яка об’єднувала віруючих, а не виконувала функції державного контролю.
Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут повідомив, що нині дослідники мають змогу детально відтворити підготовку до псевдособору.
За його словами, в архіві СБУ зберігається значний масив документів, які демонструють, як саме радянські спецслужби організовували ліквідацію церкви.
Про сучасні переслідування УГКЦ на тимчасово окупованих територіях розповів священник церкви, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в Мелітополі Олександр Богомаз. Він наголосив, що російська влада сприймає українську церкву як серйозну ідеологічну загрозу.
«Росіяни бачать в українській церкві не “агентів Ватикану”, а справжню світоглядну та націотворчу загрозу», — сказав він.
Виконувач обов’язків декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тарас Пшеничний зазначив, що в історії ще не було випадків, коли державі вдалося повністю зламати церкву.
«Церква — це не лише інституція. Це люди, традиція, світогляд і ментальність. Саме тому зламати її надзвичайно складно», — наголосив він.
Перший заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович продемонстрував документ, яким нині користується окупаційна адміністрація Мелітополя для ліквідації громад Української греко-католицької церкви.
За словами учасників дискусії, цей документ є ще одним підтвердженням того, що методи російської імперської політики практично не змінилися — їхньою кінцевою метою залишається знищення незалежних релігійних інституцій.
