Під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі експерти аналітичного центру StateWatch та Інституту законодавчих ідей розказали, завдяки яким джерелам наповнюється Фонд ліквідації наслідків російської збройної агресії і що треба зробити для того, щоб ці надходження збільшити.
«Станом на жовтень 2023 року у Фонд надійшло понад 61 мільярд гривень. При цьому загальні видатки склали 35,6 мільярдів. Завдяки аналізу даних Державної казначейської служби, вдалось з’ясувати, що найбільше коштів з цього джерела витрачено на субвенцію місцевим бюджетам на ліквідацію наслідків збройної агресії, компенсацію на відновлення нерухового майна з використання Є-відновлення. Однак, деякі із запланованих програм взагалі не було профінансовано. Йдеться про захист об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору і відновлення житлових об’єктів, пошкоджених внаслідок підриву Каховської ГЕС, – повідомила проєктна менеджерка аналітичного центру StateWatch Анастасія Химичук.
За її прогнозами, у 2024 році слід очікувати зниження надходжень у Фонд ліквідації наслідків російської збройної агресії. Це будуть лише кошти, які вдасться отримати на виконання Закону України «Про санкції» та Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її суб’єктів».
Але і з наповнення від санкційного механізму не все просто. Як зазначив аналітик StateWatch Роман Стеблівський, проблема полягає у тому, що впродовж 2023 року жодної приватизації російських активів в Україні так і не відбулось.
Між іншим, за два роки Вищий антикорупційний суд виніс 29 рішень про конфіскацію приватних активів російських олігархів та українських колаборантів. Серед них 11 депутатів і сенаторів, 5 олігархів, 5 юридичних осіб, 3 ректори, 2 колаборанти, пропагандист, екс-президент та міністерство оборони Білорусі.
«Якщо під час війни приватизовувати не виходить, тоді варто говорити, що це не найбільш активний шлях наповнення цього фонду і важливо шукати якісь інші шляхи, або вкладати ресурси в те, щоб приватизувати ті активи, які поступово конфіскуються до держави», – порадив експерт.
Журналістка-розслідувачка StateWatch Інна Попович нагадала заяву голови уряду Дениса Шмигаля про наміри конфіскувати 903 об’єкти, які належать Росії, на користь українському народу. Це було зроблено у серпні 2022 року. Тоді був складений відповідний список і передано в РНБО. Проте, лише у грудні секретар Ради висловився з цього приводу. Він повернув список на доопрацювання, сказавши, що в ньому є неточність.
«Доопрацювати ніхто не став, – уточнила журналістка. – Список відклали у довгий ящик, і тільки у жовтні 2023 року склали новий з 800 об’єктів. Зникли усі підприємства. Залишились лише рухомі об’єкти – автомобілі, вагони, баржи».
Незважаючи на це, громадському сектору вдається впливати на впровадження певних змін у роботі Фонду ліквідації наслідків російської збройної агресії. Про це розповіла аналітикиня громадської організації «Інститут законодавчих ідей» Владислава Рудика. Вона також назвала ті напрямки, над якими варто далі працювати. Це подальше удосконалення законодавчого регулювання, впровадження відкритості діяльності робочої групи, визначення конкретної процедури призначення розпорядників коштів фонду за конкретним проєктом та забезпечення у новому Фонді відновлення тих антикорупційних запобіжників, які вдалося проадвокатувати для Фонду ліквідації наслідків російської збройної агресії.
