Чи можуть місцеві медіа стати впливовими і формувати інформаційний «порядок денний» у своїй громаді? Чи можливо співпрацювати з владою, не вихваляючи її? Як зацікавити аудиторію і де взяти гроші на свою роботу? У нашому матеріалі ви знайдете поради та кейси від учасників першого дня конференції «Конструктивна журналістика – 2019».
Валерій Калниш, головний редактор Радіо «НВ»:
«Поганого контенту не буває – буває невміння його добре подати… Люди і в Києві, і в Чернівцях живуть однаковими проблемами. Як показала виборча кампанія, вони навіть однаково голосують».
Сергій Чернявський, головний редактор газети «Порадниця»:
«У всьому світі провідну роль відіграють регіональні медіа. Національні ЗМІ у нас більш популярні просто тому, що у них немає альтернативи. Якщо ви навчитеся працювати для своєї цільової – ви можете стати дуже популярними».
Євгенія Близнюк, засновниця та директор аналітичного агенства Corestone Group:
«Вплив регіональних медіа дуже недооцінений. Регіональні ЗМІ набирають ваги в контексті децентрацізації і мають більше довіри ніж національні. Влада повинна співпрацювати з ними і усвідомити, яким потужним інструментом це може бути».
ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ СТАТИ ВПЛИВОВИМИ?
1. Залишіть всеукраїнські новини національним ЗМІ
Сергій Мамаєв, головний редактор новин ТРК «Київ»:
«Глядачеві дуже потрібна інформація з місця – з сусіднього двору, сусідньої вулиці. Якщо ви місцеве видання, не потрібно писати про зустріч президента і Ангели Меркель. А от новий тролейбусний маршрут аудиторію цікавить».
Сергій Чернявський:
«Можна брати інформацію центрального рівня, але звужувати її до місцевого рівня. Наприклад, чому у двох містах з однаковим бюджетом десь дорога в ямах, а десь нова, чому в одному місті медична реформа працює добре, в іншому ні».
2. З’ясуйте, хто ваша аудиторія
Сергій Мамаєв, головний редактор новин ТРК «Київ»:
«Потрібно знати, для кого ми працюємо: які новини і які теми цікавлять вашу аудиторію, хто ваш глядач чи читач – скільки приблизно він отримує, чим цікавиться, о котрій годині йде на роботу і повертається з роботи. Журналісти – це фільтр між тими, хто інформацію отримує, і тими, хто її продукує – часто владою. Якщо виходити з того, що цікаво людям – інформація зовсім інакше потрапляє в ефір».
Віталій Загайний, співзасновник та голова правління об’єднання громадських організацій «Центр громадянських ініціатив»:
«Найпростішим способом визначити які теми цікаві громаді – звернутися до інструменту електронних петицій. Звичайно, це не дасть можливість зрозуміти масштаб зацікавленості певною проблемою, але коли ресурси обмежені, а тем немає – це може бути хорошим допоміжним інструментом».
3. Аналітика може бути цікавою
Люди найчастіше читають і поширюють сенсації. Але є вужча аудиторія, яка зацікавлена в якісних аналітичних матеріалах. Якщо обрати цю «нішу» – вас також читатимуть. Школи, садочки, дороги, комунальний транспорт та інфраструктура – це речі, які стосуються повсякденного життя людей у їхньому місті і на які витрачаються їхні податки. Якісна аналітика, підготовлена у співпраці з експертним середовищем, не лише буде цікавою, а й допомагатиме долати корупцію на місцях та вирішувати вічні проблеми з ямами на дорогах.
Христина Зелінська, проект DOZORRO, Transparency International Україна:
«Сфера публічних закупівель завжди пов’язана з корупційними скандалами, це дуже гаряча тема для медіа. У кожному регіоні у нас є ГО, яка роками працює з темою корупції закупівлях. Серед наших проектів, наприклад – карта ремонтів освітніх закладів України: які роботи і як проводяться у всіх наших областях. Завдяки співпраці з нашими експертами журналісти можуть не лише отримувати інформацію для матеріалів та писати про проблеми, які є з витрачанням коштів платників податків, а й з нашою допомогою подавати скарги на порушення у закупівлях».
Святослав Абрамов, ініціатива CoST Україна:
«Основна проблема з дорогами – коли про них пишуть або говорять, особливо влада, дуже просто маніпулювати, тому що це дуже складна сфера. Ми 3 роки займаємося моніторингом закупівель і ремонтів у дорожньому секторі. Ми аналізуємо всі дані Служби автомобільних доріг – це ремонти доріг державного значення, і показуємо статистичні дані у простому форматі прості дані, скільки було укладено договорів, на які суми, на які види ремонтів, які підрядники працюють у кожній області, які у них договори, площу ділянки, результат контролю якості… Наші регіональні координатори працюють у 6 областях. Вони надають підтримку місцевим ГО та активістам.
Ми допомагаємо зрозуміти алгоритм дій, що потрібно зробити, щоб вашу дорогу подали до переліку ремонтів і за яким принципом область формує план робіт на наступний рік, чи є якась програма розвитку дорожньої мережі області. У нас уже були приклади позитивної співпраці, коли до наших координаторів звернулися місцеві активісти, навіть місцевий депутат, щодо великих ям на дорогах. Ми допомогли правильно підготувати звернення до САД і вони виправили недоліки і відремонтували дорогу».
Оксана Танащик, головна редакторка газети «Буковина»:
«Ми відійшли від новин про ДТП та кримінал і стоїмо більше на аналітиці та журналістських розслідуваннях. … Ми бачимо, що новину з фото про те, що у місті випав надзвичайний град, отримує в десятки разів менше поширюють, ніж аналітичний матеріал, який потребував тривалої роботи. Але це наш свідомий вибір».
4. Плануйте роботу
Сергій Чернявський, головний редактор газети «Порадниця»:
“Успіх будь-якого регіонального ЗМІ залежить від однієї простої речі: якщо його розбудовували як комерційне ЗМІ – у нього будуть рейтинги. Для цього головний редактор має бути гарним медіаменеджером. Завдання медіаменеджера – створити продукт, який буде життєздатним незалежно від того, хто при владі.
Жодне ЗМІ – як і бізнес – не буде нормально працювати, якщо не налагоджено технологічний процес, скільки б людей не було у редакції. Типові проблеми редакції – редакція не знає свою цільову, не має системи створення контенту та розповсюдження контенту через соціальні медіа.
30-40% контенту можна робити заздалегідь і випускати в потрібний момент. Наприклад, скільки дітей за місяць народилося у вашому районі, скільки хлопчиків, скільки дівчаток, якісь цікаві подробиці».
Юля Гриценко, медіаекспертка
«Планування надзвичайно важливе, оскільки кожен крок веде до того, що відбуватиметься далі. Окрім цього, це готова грантова пропозиція. Складовими успіху є інноваційність, прозорість та залучення»
Для комплексних і цікавих тем варто розробляти інформаційні кампанії. На це можна залучити кошти.
Етапи розробки інформаційної кампанії:
– збираємо думки людей і питаємо що їм цікаво;
– визначаємо для кого ми робимо свою роботу;
– пишемо бриф (короткий опис проекту з кроками, які приведуть нас до результату);
– визначаємося з партнерами;
– прописуємо детально концепцію та стратегію з таймінгом, бюджетом та заходами;
– підготовка інформаційного продукту.
5. Враховуйте тренди
Тетяна Коваль, головна редакторка газети «Хотинські Вісті»:
«Потрібно бути гнучким, змінювати теми й підходи для різних аудиторій, не боятися залучати волонтерів до своїх проектів. Ми бралися за проекти, які не властиві для ЗМІ, але це допомогло нам зблизитися з громадськістю і здобути популярність»
Сергій Чернявський, головний редактор газети «Порадниця»:
«У соцмедіа потрібно виходити: поширення у соцмережах може «привести» до вас тисячі людей. Ви можете пропонувати адміністраторам популярних спільнот ставити ваші матеріали, які їм цікаві. Ви можете зібрати коментарі і запитання ваших читачів у Фейсбук щодо певної теми/проблеми – і поставити їх на прямій лінії у міністерстві. Залучайте для роботи у соцмережах молодь, дайте їм свободу рішень: вони краще орієнтуються в онлайн-інструментах і люблять це робити».
6. Співпрацюйте з колегами
Лариса Гнатченко, головна редакторка газети «Слобідський край»:
«Ми не «перебиваємо» районні газети і часто ділимося інформацією. Дуже багато інфоприводів дають саме районні газети, а вони беруть наші матеріали. Ми спільно реалізовуємо грантові проекти. Ми розуміємо, що якщо створюємо спільний простір – ми підсилюємо одне одного… І завжди є речі, яких можна навчитися у колег».
7. Висвітлюйте не тільки проблеми
Людмила Шклярук, відповідальна секретарка газети «Слово трудівника» (Якимівка, Запорізька область):
«Ми – ЗМІ – не стільки висвітлюємо реальність, скільки самі її створюємо, привертаючи увагу людей до тих чи інших тем. Іноді люди розповідають, що «все пропало», і не помічають хороших речей зовсім поряд. Наприклад, що у нашій місцевій лікарні проводять складні операції із заміни суглобів, із суперсучасним обладнанням.
Ми виграли грант на зйомки «Візитівок громади». Це відеосюжети про цікаві місця чи цікавих людей. Ми розраховували мати по тисячі переглядів кожного ролику, але маємо набагато більше, і це контент, який надихає людей».
ДЕ ВЗЯТИ ГРОШІ?
Лариса Гнатченко, головна редакторка газети «Слобідський край»:
«Ми працюємо з громадами і темою децентралізації. Аудиторії ми допомагаємо розбиратися з бюджетами, що як і чому формується. Так само – якщо є питання з об’єднанням. Керівництво громад зацікавлене у співпраці: прогресивні голови ОТГ розуміють, що для того, щоб залучити хоч якісь гроші, про них мають щось знати, ця інформація має бути в Інтернеті. Крім того, громади хочуть слави, і якщо у них відбулося щось цікаве і вони хочуть, щоб про це дізналася вся Україна – за це готові платити.
Варто подаватися на грантові проекти. Грант це не подарунок – його треба виграти. Це згодом допомагає залучити гроші «на висвітлення»: люди бачать, що якщо ми виграли гроші – ми чогось варті».
Оксана Танащик, головна редакторка газети «Буковина»:
«Ми не маємо великих труднощів з рекламодавцями. Ми відмовилися від будь-якої реклами в новинах, натомість створили багато комерційних проектів, починаючи від забудовників і закінчуючи салонами краси. Таким чином канал заробляє кошти. Ми залучаємо рекламу відкрито, не обманюючи своїх читачів і глядачів, не подаючи її під виглядом новин. Для мене було відкриттям, що надходжень від реклами у газеті ми отримуємо більше, ніж з реклами на телеканалі».
Людмила Шклярук, відповідальна секретарка газети «Слово трудівника» (Якимівка, Запорізька область)
«Можна проводити невеликі рекламні кампанії самих себе. Ви не обов’язково побачите великий приріст аудиторії, але друзів знайдете точно. Наш захід, проведений у форматі свята для молоді, став цілою подією і незвичним прецедентом для міста».
ВЛАДА – НЕ ТІЛЬКИ «ЗРАДА»
Співпраця із владою зазвичай асоціюється з вихвалянням мера, «неспівпраця» – з нещадною критикою влади, або відмежуванням від новин про неї. Проте можливі інші формати, як бути корисному одне одним (і, на додачу, місцевій громаді).
Марина Животкова, редакторка газети «Сільські новини» та сайту Троїцьке.City (м. Троїцьке, Луганська обл.):
«Ми оголосили, що газета – це майдинчик для всіх. Вона стала місцем діалогу. Нова українська школа, комунальне господарство, збір сміття та медицина – теми які найбільше цікавлять громаду. Не залучаючи складну техніку, ми робили трансляцію круглих столів, на яких чиновники дискутували з представниками сфер, яких стосується захід. Зараз експерти та представники влади записуються в чергу до нас на подібні заходи, а ми завжди маємо метеріали для нашої газети, яку стало читати набагато більше людей. Це підвищує прозорість і відповідальність органів місцевого самоврядування, а також – проінформованість громадян щодо прийняття важливих рішень».
Тетяна Коваль, головна редакторка газети «Хотинські Вісті»:
«Ми виграли грант на створення мультимедійної платформи і це перевершило свсі наші очікування. Ми запропонували громаді формат експертних дискусій та модерацію. Окрім газети, ми запускаємо кампанії на сайті, в Фейсбуці і знімаємо короткі відео. За одну інформаційну кампанію нам вдалося охопити близько 30 тисяч осіб, а місцева влада взяла до уваги зафіксовані під час обговорення пропозиції і прийняла рішення в інтересах людей».
Віталій Загайний, співзасновник та голова правління об’єднання громадських організацій «Центр громадянських ініціатив»:
«Корупцію можна долати, виводячи її «на світло» за допомогою порівняння тиражів, відвідуваності. Позитивні показники стануть аргументом під час пропозиції владі своїх послуг як більш читабельного та популярного ресурсу. Після цього треба переконувати владу не обслуговувати її інтереси, а дійсно співпрацювати».
Тарас Кучма, міський голова Дрогобича:
«Від медіа я як мер міста чекаю тільки одного – відповідальності, і щоб журналісти «не відбирали у людей надію». Проблеми завжди є, але важливо висвітлювали не лише негатив. Можна говорити про лікарів, які «тільки вимагають, щоб пацієнт заплатив», а можна розповідати історії лікарів, які щодня рятують людей. Можна говорити про вчителів, які заробляють на репетиторстві, а на уроках нічого не роблять, а можна – про блискучих вчителів та учнів вашого міста, які виграють призи на міжнародних олімпіадах. Можна розповідати про те, як люди самі добилися, щоб у їхньому провулку відремонтували дорогу.
Якщо журналісти підкресили для влади певну проблему, і після того вона вирішилася – розкажіть і про це. Тому що коли проблема вирішується – далі на це питання ніхто не звертає уваги, а хотілося б, щоби про реакцію та вирішення питань так само знали. Такий конструктив дуже потрібен. Коли ми як влада дивимося місцеву пресу – ми у першу чергу звертаємо увагу на ті моменти, де є якісь критичні проблеми».
Друга щорічна конференція «Конструктивна журналістика» організована Українським кризовим медіа-центром та Українською асоціацією медіа-бізнесу за підтримки програми #USAID_ВзаємоДія та посольства США в Україні.
