15 грудня у межах проєкту “про_українське” відбулась серія заходів “Лесь Лозовський: подолання смерті”. Кураторкою виступила засновниця Art Matters Дар’я Придибайло. Два роки тому вона відкрила для себе творчість художника Леся Лозовського, і з того часу намагається ознайомити з його спадком якомога більшу аудиторію в Україні і за кордоном.
У березні виповнилося 100 років зі смерті художника, але із зрозумілих причин заходи, присвячені цій події, провести тоді не вдалося. Єдине, що в самий день смерті була організована виставка у Бухаресті, що Дар’я Придибайло вважає проявом тієї містики, якою було сповнене життя Лозовського. Смерть художника і досі залишається загадкою, адже велике питання, що то було – політичне вбивство, грабіж чи ритуальне вбивство?
«У своїй творчості він зміг поєднати містицизм, міфологію, сакральне і світське водночас. Все це ми можемо бачити в тих п’яти роботах, які зберіглися и двадцяти графіках, що зараз зберігаються в Національному художньому музеї України. Одна з робіт Лозовського називалася «Мементо морі». На жаль, вона не надійшла до нас. Можливо, як і сам автор, ця робота колись винирне і ми зможемо її побачити. Блукаючи тоді вулицями Києва, коли влада впродовж 5 років змінювалася 14 разів, він відчував смерть так само гостро як і життя», – відзначила засновниця Art Matters під час лекції в Українському кризовому медіа-центрі.
Дар’я Придибайло вважає Лозовського містком між сьогоденням і минулим. В своїх роботах він був спрямований у майбутнє, і той контакт сьогодні можна віднайти і відчути.
«Митець, який багато років тому помер в надскладний час – такий саме буремний, як і сьогодні, знову приходить, – додала вона. – Його роботи, яких залишилось дуже мало, живуть. Через них ми маємо можливість відкривати не тільки українську культуру, а й самих себе».
Попереду ще багато роботи з дослідження творчості Леся Лозовського. Можливо, вдасться знайти його нові роботи. Крім того, у планах проведення виставок у Києві, Берліні, Празі. У 30-х роках минулого століття після смерті художника такі виставки відбулись. В ті роки Київ взагалі був одним з центрів світової культури. У місті зародилися три феноменальні світові мистецькі школи – футуризм, бойчукізм та абстрактне мистецтво.
Зі слів Дар’ї Придибайло, будь-якому митцю важко працювати в такий час, як сьогодні, однак, суспільству його робота дуже потрібна.
«Митець як ехо-локатор. Дуже сенсативний, вловлює невидимі вібрації, образи, і потім їх втілює через себе, через свої людські почуття, можливості. І сьогодні, в найбільш пікові конфліктні складні часи важливо і варто прислухатися до митців», – зазначила кураторка серії заходів “Лесь Лозовський: подолання смерті”
