23 грудня у пресцентрі УКМЦ відбулася пресконференція “Підсумки дитячого конкурсу РЕПОРТЕР”. На заході підбили підсумки конкурсу з дитячої журналістики, проведеного в рамках проєкту “Фільтр” під егідою Міністерства культури та інформаційної політики.
Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики України, у вступному слові привітав переможців конкурсу та наголосив, що навички медіагігієни мають формуватися в громадян вже зі шкільної лави.
“Медіаграмотність залишається пріоритетом для уряду, вона вшита в програмну діяльність Міністерства. На мою, думку, конкурс для старшокласників, які цікавляться професією журналіста, блогерством, поширенням і споживанням інформації — влучив у яблучко. Таку чудову ініціативу слід продовжувати”, – наголосив заступник голови Мінкульту.
Валерія Ковтун, керівниця проєкту “Фільтр”, розповіла більше про перший всеукраїнський конкурс учнівських відеосюжетів і подкастів “РЕПОРТЕР”. Щоб взяти участь у конкурсі, учні 9-11 класів мали пройти тест із медіаграмотності та надіслати свій матеріал (відеосюжет або аудіоподкаст) на одну з трьох запропонованих тем — здоров’я, екологія або історії, які надихають.
“Учасники розповіли нам, що побувавши на медіамайданчиках пліч-о-пліч із журналістами та спробувавши себе в цій ролі, вони остаточно вирішили присвятити своє професійне майбутнє журналістиці”, — розповіла Ковтун.
Керівниця проєкту підбила позитивні підсумки конкурсу. Серед його конкурсу — активність учасників, залученість дітей із великих і малих громад. Учасники висвітлювали актуальні проблеми суспільства — вакцинація, ментальне здоров’я, збереження довкілля та перехід на сортування сміття. Вони розповідали історії своїх однолітків, батьків і навіть Ілона Маска; багатьох надихнули історії людей з інвалідністю або історії взаємодопомоги. Багато говорили й про кричущі проблеми саме своїх громад: забруднення водойм і повітря, вирубка лісів тощо. Ще одна тенденція — діти впевнено почуваються перед камерою та з мікрофоном.
Учасники відгукнулися на навчальні формати, запропоновані організаторами. Зокрема долучилися до Instagram-ефірів з експертами та препітчингів — Zoom-зустрічей із журналістами задля тестування ідей щодо матеріалу.
Ковтун вказала і на те, над чим ще треба працювати юним журналістам. Учасники вразили ідеями, проте не всі роботи відповідали вимогам конкурсу, зокрема головній — створити матеріал за стандартними журналістики. Серед проблем Ковтун назвала:
- Розмиту межа між журналістикою і блогерством. Учасники часто плутають жанри та формати (сюжет із роликом, документальним відео, влогом тощо).
- Слабке розуміння авторського права. Одиниці вказали джерела відео, аудіо чи зображень, використаних у матеріалі. Це питання слід частіше порушувати в школах.
- Шаблонне мислення, “вода” і “стара школа”. Слід працювати над інформативністю та відходити від шкільної традиції “чим довший твір, тим він кращий”.
“Коли дитина розуміє, як створюється контент і яка правильна структура журналістського матеріалу, вона може легше розрізняти маніпуляції. Так рівень медіаграмотності дитини росте”, — пояснила керівниця “Фільтра”.
Тож дітям потрібно комунікувати різницю між журналістом і блогером, пояснювати, що “чуже” брати без дозволу не можна, а також слід мотивувати молодь експериментувати в рамках журналістики, відходити від шаблонів, резюмувала Валерія Ковтун.
Анна Власенко, програмна менеджерка проєкту “Фільтр”, з приємністю відзначила, що діти не бояться камери, їм цікаво говорити про проблемні для суспільства історії – причому не тільки їх показати, але й вирішити.
За місяць прийому робіт тест із медіаграмотності пройшли 858 осіб (дехто навіть двічі), розповіла вона. Майже кожен другий із них надіслав матеріал на конкурс — організатори зареєстрували 429 робіт. У конкурсі взяла участь молодь з усіх областей України. Найактивніші — Харківська, Київська (якщо рахувати з Києвом), Запорізька, Черкаська, Дніпропетровська, Миколаївська. Найчастіше для висвітлення учасники обирали тему здоров’я (36% робіт). Більшість поданих матеріалів — відеосюжети (80%). За такою пропорцією розподілили переможців: 10 авторів відео та двоє — подкастів.
Щоб визначити дванадцятку переможців, організатори спершу сформували короткий список фіналістів, у який увійшли 30 учасників. Далі їх оцінювали члени журі конкурсу за чотирма критеріями: відповідність темі та формату, дотримання журналістських стандартів і оригінальність.
Переможці провели в Києві три дні, 20 — 22 грудня. У перший вони відвідали телецентр “Олівець”, ньюзрум Hromadske, виставку видання “Куншт”. Майстеркласи репортерам провели Альона Романюк (“По той бік інфи”), Ірина Цибух (“Суспільне”) і Інна Гадзинська (Texty.org). Другий день кожен учасник провів у парі з медійником; переможці працювали з журналістами відділів новин і подкастів “Суспільного”, Hromadske, телеканалів “Київ”, “1+1”, “СТБ”.
Третього дня наші репортери відвідали ньюзрум “Суспільного”, де їх нагородили за перемогу, а також прогулялися передсвятковим Києвом.
Ірина Цибух, медіатренерка в Академії Суспільного мовлення України “Youth MediaLab”, відзначила, що робота з дітьми з регіонів створила важливий інформаційний канал для журналістів “Суспільного”.
“Для нас особливу роль відіграють історії зсередини регіонів, які можуть розповісти переможці. Вони стають нашими агентами критичного мислення. Ми бачимо великий потенціал у цьому проєкті та в тому, щоб діти працювали для суспільного мовника чи міжнародних медіа, розповідали локальні історії. Суспільне з радістю співпрацюватиме з проєктом — розповідати історії учасників і робити сучасний контент на диджитал-платформі”, — сказала Цибух.
Олеся Біда, членкиня журі, журналістка Hromadske.ua та наставниця регіональних репортерок у програмі “Журналістика толерантності”, поділилася думками щодо відображення у ЗМІ, зокрема роботах конкурсантів, теми людей з інвалідністю. “Ми звикли їх сприймати як героїв – але треба відходити від цього сприйняття”, – наголосила вона. Також Біду позитивно вразило, як юні журналісти висвітлювали тему ментального здоров’я. Вона запропонувала підтримувати контакт з учасниками, долучивши до спільноти досвідчених журналістів, де будуть і редактори соцмереж Hromadske.
Вадим Міський, програмний директор “Детектор медіа” та член наглядової ради, голова комітету з аудиту Суспільне мовлення, вказав, що за дослідженнями медіагігієни саме в молоді (віком 18-25 років) – найвищий рівень медіаграмотності. І запропонував долучитися до навчальних програм групи видань, зокрема з відповідального блогерства.
Альона Романюк, медіатренерка, ведуча та редакторка YouTube проєкту “По той бік інфи”, запропонувала проводити в соціальних мережах квізи, наприклад із завданням вирізняти фейкові новини.
“Діти мають розуміти, як працювати з інформацією. Журналістика – це не професія, а стиль життя. Неможливо бути медіаграмотним з-під палки”, – наголосила Романюк.
Галина Пастух, заступниця виконавчого директора аналітичного центру “Агенція журналістики даних”, додала, що редакція Texty.org може запропонувати стажування з дата-журналістики та пітчинг ідей.
