6 червня українські журналісти відзначають професійне свято. За радянських часів казали, що преса має бути колективним пропагандистом і агітатором, а саму журналістику називали четвертою владою. І що? Обидва ці твердження так і залишилися похованими під руїнами радянської системи.
Українська журналістика – інша. Вона молода, смілива, волелюбна, хоче рости і бути схожою на журналістику європейських країн. І хоча деякі політики ще відчувають спокусу використати медіа у своїх цілях, зростаюча солідарність журналістів і зміни у суспільстві все частіше стають цьому на заваді.
Сьогодні журналісти не лише захищають свободу слова, а й зі зброєю в руках женуть зі своєї землі окупантів, які вторглися з країни, що знищила власні незалежні медіа.
Перемога неминуча, і коли вона настане, ці журналісти повернуться до редакцій і розпочнуть роботу, адже її суспільство так само потребуватиме, як і інвестицій на відновлення України.
Нехай честь та слава професії міцніють у серці кожного українського журналіста. Нових читачів, слухачів, глядачів вам, колеги. Бажаємо нових сил, оптимізму та віри у правоту вашої справи.
