Українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів. Зокрема, найвищий рівень підтримки мають Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) та Рада Європи (53%). Організація Об’єднаних Націй (40%) та ОБСЄ (37%) також вважаються важливими союзниками України. Про це свідчать результати щорічного всеукраїнського опитування громадської думки, представленого в Українському кризовому медіа-центрі Консультативною місією Європейського Союзу (КМЄС) в Україні та Rating Group.
Дослідження дає комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС. Зі слів голови соціологічної групи «Рейтинг» Олексія Антиповича, результати 2025 року висвітлюють обнадійливі тенденції в громадській довірі до інституцій сектору цивільної безпеки, а також окреслюють чіткі виклики в сферах, що мають вирішальне значення для реформ та європейської інтеграції.
«Ми розуміємо, чому довіра до НАТО нижча, ніж до Європейського Союзу. В Україні є війна і всі чи більшість українців, звичайно, хотіли би і очікували би більшого рівня захисту від саме НАТО. А от найменшою довірою користуються Організація об’єднаних націй та Організація з безпеки та співробітництва в Європі. Очікування від них, від будь-якої міжнародної організації, в першу чергу в українців стосується забезпечення більшого впливу на Росію і більшого впливу на війну в Україні. Відповідно, очікування певних гарантій захисту тут є переважаючими. Чим менше таких кроків ми бачимо, тим менше ми довіряємо цим організаціям», – пояснив Олексій Антипович.
Серед українських інституцій найвищим рівнем довіри користуються Національна гвардія України (84%) та Служба безпеки України (78%). Державна прикордонна служба (62%) та Національна поліція (48%) також мають стабільний рівень довіри.
Молоді українці (18–29 років) виявляють особливо високу довіру до силових структур, що є відображенням їхнього безпосереднього досвіду війни та важливої ролі, яку ці інституції відіграють у захисті життя та громад. Цей показник також підкреслює, що реформи визнаються молодим поколінням, вселяючи оптимізм щодо того, що майбутні лідери України бачать цінність у побудові стійких, орієнтованих на ЄС державних інституцій навіть в умовах війни.
Основною причиною високої довіри до цих безпекових інститутів заступниця Міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко вважає те, що сьогодні ці підрозділи несуть службу на передовій як військовослужбовці Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції.
«Щодня вони беруть участь посередньо в бойових діях, захищають нашу державу територіальну цілісність. І саме їхня мужність, цілеспрямованість, відданість, присязі формують також і високий рівень суспільної довіри. Водночас, варто тут підкреслити, що довіра, очевидно, це не лише героїзм на полі бою. Це щоденна, системна, рутинна робота, яку ми проводимо разом також із підтримки наших міжнародних партнерів, країн Європейського Союзу, з метою впровадження цих високих стандартів в сфері безпеки», – наголосила вона.
Дослідження показує: переважна більшість (68%) українців вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС. Водночас очікування щодо термінів вступу стають більш реалістичними: лише 8% очікують вступу протягом одного-двох років, а 31% вважають, що це займе п’ять-десять років.
Реформи, які громадяни оцінюють найпозитивніше, – це цифрова трансформація (70% задоволені) та прогрес у сфері ґендерної рівності (60%). Разом з тим зберігається незадоволення антикорупційними заходами. 86% респондентів висловили своє несхвалення, що робить це питання найактуальнішим викликом для реформаторської програми України.
На запитання про найважливіші форми допомоги ЄС українці виділили боротьбу з корупцією (62%), підтримку в розслідуванні воєнних злочинів (44%) та допомогу на звільнених від російської окупації територіях України (40%). Стратегічна комунікація була оцінена як найефективніша сфера підтримки ЄС (55%), що відображає запит громадян на точну та прозору інформацію про перебіг реформ. Майже половина респондентів (49%) також вважають консультації щодо вступу до ЄС ефективними.
Коментуючи це, Голова КМЄС в Україні Рольф Холмбо зазначив, що постійна незадоволеність протистоянням корупції негативно впливає на рівень довіри до реформ.
«Суспільство має бути впевнено в комунікації, в цьому діалозі. Це дуже важливо зараз під час воєнного стану. Є певні правила, їх треба наслідувати і треба ефективно протистояти, воювати проти Російської Федерації. Через це всі громадські інституції, органи несуть особливу відповідальність в тому, щоб вступати в діалог, співпрацювати і змінювати довіру», – підкреслив Рольф Холмбо.
«Ми бачимо, що і люди України надзвичайно віддані своєму майбутньому в Європі. І також це показує, що це складний вибір, і люди зараз борються, помирають за свободу, за честь, за гідність, за своє місце в європейській сім’ї. І ми, як Європейський Союз, звичайно, підтримуємо українських громадян. Готові продовжувати тренувати, надавати консультації, інші види допомоги, щоб українське суспільство стало підзвітним і прозорим, і активно співпрацювало з урядом України», – зі свого боку додав Заступник Голови Представництва ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас.
Також опитування підкреслює занепокоєння громадськості гібридними загрозами з боку Росії: 81% вважають, що такі загрози посилюються. Найбільше занепокоєння викликають онлайн-вербування російськими спецслужбами (42%), фейкові новини (32%) та кібератаки (23%). Дві третини українців оцінюють готовність країни до протидії гібридній війні як помірну.
Опитування показує, що 51% українців продовжують покладатися на Telegram як на основне джерело інформації, при цьому YouTube (25%) та особисті соціальні мережі (22%) також відіграють значну роль. Водночас Facebook та Instagram вважаються основними джерелами дезінформації (58%), за ними йдуть месенджери (45%). Незалежні журналісти та Центр протидії дезінформації (ЦПД) залишаються найбільш авторитетними суб’єктами у викритті фейкових новин.
Респонденти визначили посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров’ям (51%) як основні виклики, з якими стикаються ветерани, повертаючись до цивільного життя. Більшість (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки, за нею йдуть можливості працевлаштування (47%) та доступ до медичного обслуговування (43%).
Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» з 31 липня по 5 серпня 2025 року. Загалом було опитано 2000 респондентів віком від 18 років по всій Україні, за винятком тимчасово окупованих територій. Методологія передбачала використання комп’ютерного телефонного опитування (CATI) з похибкою не більше 2,2%.
