30 червня в Українському кризовому медіа-центрі відбулося обговорення «Вразливі групи на тлі повномасштабної війни: як врахувати специфіку потреб?». Подія була проведена за ініціативи та сприяння Центру Громадянських Свобод (ЦГС) і Українського кризового медіа-центру. Учасники дискусії обговорили результати аналізу впливу російської агресії на найбільш вразливі групи суспільства – групи єврейської, ромської спільноти, ВПО, ЛГБТ, кримських татар.
Анастасія Горпінченко, комунікаційна менеджерка ГО «Восток SOS», зазначила що поле діяльності її організації значно розширилося, адже через війну зросла кількість вразливих груп, зокрема внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За офіційними даними, через повномасштабне вторгнення РФ 8 млн українців стали ВПО. Через активні військові дії мирне населення евакуйовувалося не тільки з Донеччини та Луганщини, а й з Київщини, Дніпропетровщини, Харківщини, Сумщини та інших регіонів.
Спікерка виділила низку найбільш кричущих проблем ВПО:
- Житло – найбільш гостре питання, особливо в довгостроковій перспективі. Навіть після деокупації багатьом не буде куди повертатися, адже їх доми зруйновані. Сім’ї, яким довелося тікати від війни, живуть у родичів чи компактних поселеннях – школах, дитсадках – де через кілька місяців почнуться аудиторні заняття. Тому державі необхідно активніше зводити модульні поселення.
- Розміщення маломобільних людей – фонду вдалося евакуювати близько тисячі людей із інвалідністю, людей похилого віку. Анастасія Горпінченко підкреслила небажання держави брати відповідальність за розміщення цих людей. Волонтерам доводилося домовлятися за кожен окремий випадок переселення такої особи до геріатричних пансіонатів, лікарень тощо.
- Гуманітарна допомога – її кількість постійно зменшується, необхідних продуктів та речей вистачає не на всіх. Попри зниження потоків людей, які виїжджають, запити не гуманітарну допомогу не зменшилися.
- Юридична і психологічна допомога – багато осіб, хто через війну втратив документи, потребують асистування в процесі відновлення документів. Частині людей потрібна значна психологічна підтримка, щоб нормалізувати свій загальний стан.
- Інтеграція ВПО в нові громади – безумовно, ВПО потрібна допомога, щоб зрозуміти, як все працює у новій громаді. Часто інтеграція цієї групи населення стосується фінансових питань, місцеві громади інколи дорікають, мовляв, «ви тут у нас на утриманні».
Ескендер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, глава Кримськотатарського Ресурсного Центру, підкреслив, що зараз той геноцид, який Росія робить відносно України – це не лише відносно українців, а й кримських татар, євреїв та інших етнічних груп.
«За період окупації, Ресурсний Центр зареєстрував 247 політичних в’язнів у Криму, 177 з них представники кримськотатарського народу. Про-українських активістів переслідують за їх патріотичну, релігійну, політичну позицію. Було зафіксовано 197 насильницькі викрадення, 94 з них щодо представників корінних народів», – зазначив спікер.
Зокрема, нещодавно у тимчасово окупованому Мелітополі викрали керівника місцевого музею, викрали експонати, Скіфське золото, сплюндрували нашу культурну спадщину.
За даними глави Кримськотатарського Ресурсного Центру, більше 2 тисяч дітей та жінок кримськотатарського народу, караїмів та кримчаків вдалося евакуювати до Туреччини та Румунії.
Йосиф Зісельс, президент Асоціації єврейських організацій та общин України, зазначив, що, на перший погляд, євреї не є в фокусі російсько-українського конфлікту.
«Важливо зазначити, що медіанний вік спільноти – 60 років, це люди похилого віку, немічні та хворі, часто потребують спеціальних умов в реаліях війни. Тому наша організація та деякі інші громади сприяли евакуації єврейського населення похилого віку. Єврейська спільнота у кризових ситуаціях здатна до швидкої самоорганізації, це закладено в ідентичності спільноти. Ковід був для нас певним тренінгом перед тим, як почалася ця жорстока війна», – зазначив Йозеф Зісельс.
Правозахисник наголосив, що Асоціація організовувала індивідуальні евакуації (автобусами, автомобілями). Також вдалося організувати мережу пунктів-прихистків по всій Україні, де представників спільнот могли прийняти транзитно чи на довгий період. Існувала можливість виїхати за кордон, помешкання були оплачені фондами міжнародних організацій.
Юліан Кондур, координатор Ромського жіночого фонду «Чіріклі», нагадав про випадок, коли роми захопили російський танк на Херсонщині.
«Це історія про спротив. Багато із нас пішли в ЗСУ, в тероборону, щоб захищати країну. Зараз найбільший виклик – включення ромів та інших уразливих груп до планів відбудови регіонів, які постраждали від війни», – зазначив він.
100 тис ромів вимушено покинули свої домівки, 50 тис з них виїхали на територію країн ЄС. До 30 тис осіб втратили чи мають проблеми із документами.
Андрій Кравчук, експерт з адвокації Правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» наголосив на неприпустимості насилля, зокрема згадав про низку нещодавніх нападів представників організації «Карпатська січ» на ґрунті ненависті. Молодики вибили двері та пограбували офіс Центру. Андрій Кравчук засудив подібні дії, наголосивши, що командування тероборони та поліція має провести роз’яснювальну роботу з нападниками.
«Під російською окупацією ми не зможемо існувати ні як українці, ні як ЛГБТ», – зауважив Андрій Кравчук.
Наприкінці модератор дискусії В’ячеслав Ліхачов зазначив, що статус кандидата до членства в ЄС задає Україні новий темп подолання дискримінаційних тенденцій українського суспільства.
