22 грудня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся брифінг керівника АРМА Дмитра Жоравовича, присвячений проблемам та першим підсумкам управління арештованими активами в умовах війни.
Під час брифінгу очільник АРМА розповів, яких саме змін зазнала діяльність АРМА в умовах повномасштабної війни, насамперед зазначив про розширенні компетенції відомства та наголосив на досягненні рекордних значень по майже всіх показниках роботи Агентства.
Дмитро Жоравович повідомив, що з початку 2022 року до АРМА надійшло понад 6,6 тис. запитів від компетентних органів щодо розшуку активів. Це удвічі більше, ніж за весь минулий рік. У результаті опрацювання цих запитів, лише корпоративних прав розшукано на 41 мільярд гривень. В рамках санкційного механізму АРМА розшукало активи депутатів держдуми рф, членів російського уряду, російських олігархів, колаборантів та інших осіб, які підтримують російську агресію. Загалом відомство розшукало більш ніж 190 тисяч одиниць майна, що кратно перевищує показники минулих років.
Водночас очільник АРМА зазначив, що попри складні економічні умови та значне падіння ділової активності в країні, АРМА продовжує пошук управителів для арештованих активів. Зокрема, вже визначено управителів для мережі АЗС «Глуско», 10 торгових суден, активів ПрАТ «Вінницяпобутхім», лабораторії в Межигір’ї, елітної нерухомості в центрі Києва, 26 Облгазів тощо. Також наразі триває відбір управителя для компанії «Аерок».
Інший важливий момент, який було висвітлено керівником АРМА стосується надходжень до держбюджету від управління арештованими активами, які за 11 місяців поточного року склали 32,5 млн грн. Управителі забезпечили вказаний дохід для держави, при цьому виконавши своє головне завдання – збереження економічної вартості. Водночас витрачені управителями кошти на утримання арештованих активів в рази перевищують надходження до бюджету і лише протягом цього року становлять 538 млн грн. Тобто реальний економічний ефект від діяльності управителів у багато разів перевищує прямі надходження до бюджету.
За словами Дмитра Жоравовича, найбільшим джерелом поповнення депозитних рахунків АРМА останнім часом є кошти, отримані від реалізації арештованого російського майна. Так, за 11 місяців діяльності АРМА, дохід від реалізації арештованого майна склав 980,8 мільйонів гривень. Відповідно, рекордного значення досягнув і депозитний портфель АРМА, який станом на сьогодні складає майже 1,5 мільярдів гривень. Жоравович наголосив, що збільшення суми арештованих коштів на депозиті Національного агентства є важливим з огляду на те, що за рахунок цих коштів АРМА купує військові облігації і таким чином фінансує оборонні потреби держави під час війни.
«Слід зазначити, що станом на сьогодні Нацагентство вже придбало чотири пакети військових облігацій на понад 866 мільйонів гривень, наразі триває підготовка до придбання цінних паперів ще на 372 млн грн. Національне агентство сьогодні є єдиним центральним органом виконавчої влади, який купує зазначені військові облігації, та фактично єдиним державним органом, котрий посилює обороноздатність країни завдяки продажу російських активів», − зазначив керівник АРМА.
Дмитро Жоравович зазначив, що до Державного бюджету України за 2022 рік АРМА перераховано 1,2 мільярда гривень, включаючи кошти, перераховані за рішенням суду на потреби ГУР Міноборони, а також надходження, які забезпечили управителі активами за час війни. Це в десятки разів перевищує суми перерахувань за попередні роки та доводить ефективність ініціативи АРМА щодо використання інструменту військових облігацій.
Керівник Нацагентства також згадав про унікальний кейс, який сьогодні реалізує АРМА. Йдеться про продаж на торгах арештованої яхти Royal Romance орієнтовною вартістю 8 мільярдів гривень, що належить членам сім’ї Медведчука. За його словами, управління арештованим майном, яке перебуває в межах іноземної юрисдикції, є унікальною ситуацією та не має аналогів не лише в Україні, але й у міжнародній практиці.
Крім того, очільник Нацагентства розповів про втілення важливих законодавчих ідей АРМА. Насамперед, йдеться про забезпечення можливості ефективного управління арештованими корпоративними правами, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни росії та білорусі. Сьогодні можливість повноцінно управляти такими активами заблокована нормою спеціального закону «Про АРМА», і Нацагентство пропонує скасувати наявні обмеження, принаймні для російських та білоруських корпоративних прав.
Ще одна важлива ініціатива – синхронізація закону про АРМА із чинним законом «Про санкції».
«АРМА могло б управляти стягнутими за рішенням ВАКСу підсанкційними активами у тих випадках, коли ці активи на момент стягнення перебувають в управлінні АРМА, в них є управителі та укладено діючі договори управління. Яскравий приклад – активи Януковича, які стягнув ВАКС. АРМА вже кілька років має управителя житловою нерухомістю у Києві, Сухолуччям, лабораторією в Межигір’ї, і могло б продовжити заходи з управління, принаймні до закінчення строку договорів», – зазначив Дмитро Жоравович.
Підсумком брифінгу став анонс події, яка має важливе значення для ефективної роботи АРМА загалом.
«Зараз ми перебуваємо на фінальній стадії доопрацювання нашого Реєстру арештованих активів, і вже наступного місяця маємо ввести його у промислову експлуатацію, тобто запустити повноцінну роботу системи, яка допоможе у діяльності не тільки АРМА, але й правоохоронним органам», − повідомив т.в.о. Голови АРМА.
