В ООН назвали кількість цивільних українців, вбитих і поранених внаслідок війни

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні презентувала в Українському кризовому медіа-центрі Доповідь «Ситуація з правами людини в Україні». Це вже 36 періодична доповідь, і цього разу вона охоплює період з 1 лютого по 31 липня 2023 року. В основу доповіді покладені матеріали 1226 співбесід із жертвами, свідками, їхніми родичами, адвокатами, представниками уряду, членами громадянського суспільства.  

За словами нової очільниці місії Даніель Белль, у вказаний період в результаті бойових дій загинули щонайменше 1028 та поранені 3593 цивільні особи. Це означає, що в середньому кожного дня гинули шестеро та отримували поранення двадцятеро осіб. Найбільше постраждало людей на підконтрольній Україні території (86 %). У місії підкреслюють високу ймовірність того, що це зроблено в результаті атак Російської федерації.

«Вибухова зброя з широкою зоною ураження спричинила понад 90 % жертв. Вона нагадала, що системи реактивного залпового вогню неповинні використовуватись у населених пунктах. Касетні боєприпаси також спричинили десятки жертв на підконтрольній уряду Україні території. Крім того, атаки спричинили масштабні руйнування важливої цивільної інфраструктури. З початку липня щонайменше 25 російських атак пошкодили або зруйнували інфраструктуру експорту зернових культур. Це негативно вплинуло на існування працівників аграрного сектору, а також на права членів сільських фермерських громад», – зазначила Даніель Белль.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні продовжує документувати випадки силових затримань та широкомасштабного застосування російською владою катувань і жорстокого поводження щодо цивільних осіб і військовополонених.

«З лютого минулого року ми зафіксували свавільне затримання на окупованих територіях майже тисячі осіб. Свідчення тих, хто вижив, описують неймовірну жорстокість. В деяких випадках в результаті побиття це призводило до переломів кісток, вибитих зубів. Затримані часто піддавались катування у різних місцях утримання», – повідомила голова Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.

Вона звернула увагу і на те, що окремі російські військовополонені розповідали про випадки катувань і жорстокого поводження з боку представників української влади невдовзі після полону.

Зі слів спікерки, у Доповіді міститься заклик до держав-членів ООН вимагати від російської влади доступ незалежним спостерігачам до всіх місць перебування під вартою та інтернування. На відміну від цієї ситуації, Моніторингова місія має повний доступ до російських військовополонених в Україні, і вона спостерігає покращення поводження з ними.

Не залишилася поза увагою місії ООН ситуація на окупованих та звільнених територіях. Як відзначила Даніель Белль, на окупованій території ті, хто не мав російських паспортів, зіткнулись з обмеженим доступом до основних послуг – медичного обслуговування, освіти та соціальної допомоги. Крім того, вони піддавались тривалим перевіркам та ризикам затримання на контрольно-пропускних пунктах.

На звільнених територіях порушено майже 6 тисяч кримінальних справ проти осіб, звинувачених у співпраці з окупаційною владою.

«Часто ті, з ким ми проводили співбесіди, заявляли, що погодились працювати лише після погроз з боку окупаційної влади. Вони описували атмосферу страху під час окупації, яка ще більш посилювалась ізоляцією від підконтрольної урядом України території», – відмітила голова місії.

Автори Доповіді рекомендують ретельно переглянути існуючі закони про колабораціонізм, спиратися на положення міжнародного гуманітарного права і враховувати реалії життя в умовах окупації.