Перший у 2024 році випуск спеціального проєкту Українського кризового медіа-центру «Кава з Трощинською» було присвячено обговоренню останніх скандалів з корупційними контрактами у міністерстві оборони. Чому хтось на чому збагачується в той час як захисники за рахунок своїх бойових виплат змушені купляти собі куртки або якісне харчування у магазині? Як подолати мафію, яка роками звикла на цьому заробляти мільярди? Без посилення контролю збоку громадськості знайти відповіді на ці питання буде вкрай важко.
Як стало відомо, внутрішній аудит міністерства оборони за останні чотири місяці виявив порушень на понад 10 мільярдів. Лише у грудні у взаємодії із СБУ вдалось ліквідувати корупційну схему на придбанні боєприпасів для ЗСУ на майже 1,5 мільярда гривень. Втім, міністр Рустем Умєров зізнається – корупційна система чинить шалений спротив.
«Не треба спрощувати і говорити про роль одного міністра або керівника департаменту, як це відбувається зараз. До цих чиновників приходять різноманітні ходоки, у тому числі у вигляді народних депутатів чи самі народні депутати з якось дива починають захищати ці закупівлі від «поганих» людей на користь «хороших», яких вони не називають. І коли починаєш розбиратись у ситуації на ринку, розумієш, що вигодонабувач у цій ситуації аж ніяк не справедливість, а інший гравець цього ринку», – каже журналістка Цензор.НЕТ, членкиня громадської Антикорупційної ради при МО України Тетяна Ніколаєнко.
На її думку, в Україні 30 років товчуть воду в цій ступі, бо займаються боротьбою із прізвищами. Якщо і далі продовжимо боротись з Гринкевичами, то не отримаємо нічого. Щось можна отримати лише тоді, коли для всіх компаній, які беруть участь у подібних тендерах, будуть встановлені певні критерії, за якими їх не допустять до постачання міноборони на наступний цикл. В антикорупційній стратегії НАЗК є такий варіант, коли створюється реєстр постачальників міноборони. Коли буде певна рамка, яку має пройти компанія. Її перевіряють, аби там не було ніяких родичів. Якщо є раптом знайдуться, хай покажуть кредитну історію. Якщо, наприклад, маєш купу заправок, і можеш постачати пальне, можна зрозуміти логіку. Але коли позавчора створена шарашкіна контора, то вона не має пройти цю рамку.
Але це тільки в задумках. Сьогодні ж навколо закупівель в системі міністерства оборони діє замкнене коло. Занадто багато сторін зацікавлені в такому збагаченні. Військові говорять Тетяні Ніколаєнко, що масштаб корупції в армії настільки великий, що рівень цивільного довоєнного хабарництва з ним не зрівняти. А нещодавно журналістка спілкувалась з адвокатом. Той каже, що волосся вже сиве, оскільки в нього є люди, в яких по 10-12 проваджень, а вони готові давати по 200 тисяч доларів хабарів міністерству оборони тільки для того, щоб зайти на його тендери. Людей не зупиняє нічого. Масштаб їх фінансових зазіхань катастрофічний для України.
«Це найбільша прірва, яка намальовується у нашій державі, адже вона спричиняє величезне розчарування людей. Ми 24 лютого 2022 року дивилися у сміливі обличчя хлопців і дівчат, що стояли під військкоматами і йшли на фронт, а тепер вдивляємось у несміливі спини чоловіків призовного віку, які ховають очі. І нерідко вони кажуть, що готові мобілізуватись, якщо перестануть красти. Якщо попередній рік був роком піднесення і героїзму, коли ми були дуже об’єднані, то у 2023 році російська пропаганда отримала від нас небачений подарунок. Вона взагалі масштабно користується тими аргументами, які ми самі створюємо. Коли в нас виникають скандали з яйцями по 17, весіллями із незрозумілою помпою, тюнінгованими секретарками, коли розумієш, куди чиновники відповідних відомств вкладають незаконно зароблені гроші. І поряд з цим люди бачать історії з бійцями, які повертаються із пораненнями, не можуть отримати статус учасника бойових дій і компенсацій від держави», – розповідає Тетяна Ніколаєнко.
Вона припускає, що однією з тих причин, з яких росіяни цієї зими нас бомблять набагато менше, полягає в тому, що вони дозволяють нам самим себе з’їсти. Але це з’їдання відбувається і завдяки нашій комунікаційній політиці. З одного боку, влада намагалася підтримувати бадьорий дух і дуже довго не говорила про проблеми. Зрештою це призвело до розслаблення.
«Що ж в такому разі повинно давати нам надію стояти?» – запитала наприкінці розмови Тетяна Трощинська.
«Розуміння того, що це наша держава, і ми зникнемо як нація, якщо не будемо її обороняти, – відповіла гостя. – В нашій голові повинен існувати той факт, що кожен з нас може опинитись на лінії фронту. І поки цього сталося, наша діяльність має бути спрямована не на те, що б кричати «Яйця по 17! Що ж це робиться?», а вживати заходів, щоб цих яєць далі не було».
