У репертуарі Київського Національного академічного Молодого театру п’ятий рік йде п’єса драматурга Костянтина Мельникова “Ліки для Ліки”. А оскільки в основі будь-якого театрального матеріалу передусім лежить текст, з його автором захотів зустрітись постійний ведучий спеціального проєкту “Навколо книги” Ігор Стамбол.
Костянтин Мельников – молода людина, яка вже встигла проявити себе в різних амплуа. Заняття футболом, Клуб веселих і кмітливих, психотерапія, креативний бізнес, і навіть робота кухарем в ресторані. Драматургія – новий фокус його уваги. Для того, аби здобути необхідні навички, він пройшов курс «Майстерня Молодого. Драматург» (2018-2019), спрямований на появу нових творів від сучасних авторів та ознайомлення всіх охочих – глядачів та фахівців з новими п’єсами.
Десять місяців молоді автори вивчали ази професії і працювали над п’єсами в умовах повного занурення. Результат був опрацьований режисерами та акторами Молодого театру у форматі читки.
«Ліки для Ліки» – це психологічна драма про пошуки себе, боротьбу з темрявою всередині себе і складність прийняття допомоги там, де її найменше чекаєш.
“Ми так зробили, що непідготлений глядач буде здивований. Там багато прагнення до прийняття любові, і до зустрічі з собою, із близькими, з якими ця зустріч за тих чи інших обставин, здебільше емоційних, не відбувалася. Це занурення, де за годину можна прожити дуже багато”, – пояснив драматург.
Після перегляду багато людей йому говорили, що це дуже терапевтично. З режисером Євгеном Галкіним в автора п’єси була задача зробити так, щоб це була дуже потужна терапевтична історія, після якої людина здатна пережити катарсис – той стан, з якого вона виходить ніби оновившись. Весь світ навколо видається більш чітким.
“Терапія для кого? В якому стані добре піти на цю виставу?”, – поцікавився Ігор Стамбол.
“Це точно не про іти, щоб повеселиться, – відповів гість. – За годину відбувається переосмислення, переключення на глибину. Вистава взагалі для тих, хто любить любить глибину в художніх творах, у творчості, у мистецтві глибину”.
Костянтин зізнається, що йому самому цікаво відчувати, що на певний час весь світ навколо перестає існувати.
“Існує тільки світ, який тут і зараз. І я від того виходжу. І це триває довго – день, два тиждень. Бувало приходив з тієї чи іншої виставки, переживав і вдчував, як все добудовується “, – розповів автор п’єси “Ліки для Ліки”
