27 вересня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася експертна дискусія на тему “Чи спроможний Захід стримати апетити Кремля?” Захід організувала Мережа захисту національних інтересів “АНТС” з метою обговорити останні виклики безпеці України та всього регіону. А саме: запуск “Північного потоку-2”, масштабні російсько-білоруські військові навчання “Захід-2021” та чергову інтенсифікацію обстрілів українських підрозділів на лінії зіткнення на Донбасі.
Модераторка заходу та голова правління Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ганна Гопко описала своє бачення міжнародного контексту. Створення альянсу AURUS та саміт Четвірки США-Індія-Японія-Австралія показали, що Вашингтон наразі зосередився на захист Індо-тихоокеанського регіону від Китаю. В цей же час питання допомоги Україні у відновленні територіальної цілісності відійшло на другий план. З огляду на це, Україні варто вибудовувати стратегію задіяння Заходу до активнішого стримання Росії.
Як пояснив Микола Бєлєсков, експерт Інституту стратегічних досліджень, у своїй агресивній політиці Російська Федерація робить ставку на військовий чинник – інші (“м’яка сила”, економічний вплив тощо) працюють гірше. Найбільше ризиків це створює саме для України – увздовж нашого кордону дислоковано понад однієї п’ятої усіх батальйонно-тактичних груп Збройних сил РФ та військової інфраструктури Росії.
Втім, основна ставка зроблена саме на демонстрацію сили і готовності до агресії та стратегію “вимотування України”. Основними складовими цієї стратегії є постійна загроза подальшої агресії, періодичне збільшення інстенсивності обстрілів на Донбасі, демонстрація нових озброєнь. А також – створення проблем для свободи мореплавства в Азово-Чорноморському басейні.
“Для нас важливо не підірвати свою економічну базу. Ми вже витрачаємо на оборону 6% ВВП, і збільшувати видатки на це без економічного зростання не зможемо. Треба більше працювати з Конгресом США – він має “владу гаманця” і може збільшити фінансову безпекову допомогу для України”, – підкреслив Бєлєсков. І зазначив, що Україна вже робить великий внесок в європейську безпеку, приволікаючи до себе ⅕ складу Збройних сил РФ.
Дмитро Громаков, керівник дослідних проєктів Центру соціального інжинірингу “Ранд”, озвучив завдання, які стоять перед Україною в безпековій комунікації із західними партнерами. Зокрема, у жовтні відбудеться два важливих заходи у цій сфері – комісія стратегічного партнерства Україна-США та саміт Україна-ЄС.
Громаков наголосив, що необхідно збалансувати військовий та дипломатичний шляхи захисту національних інтересів – “підвищити якість позицій в оборонному секторі та забезпечити дипломатичну підтримку”.
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, висловився щодо енергетичної безпеки України у світлі введення в експлуатацію “Північного потоку-2”. За його словами, Росія активно здійснює політику “прощупування Європи штиком”, і наразі це відбувається саме в енергетичному вимірі.
Наразі саме Німеччина – незалежно від особи канцлера – є своєрідним агентом Росії на континенті через енергетичну та, ширше, економічну залежність від неї. Запуск нового газогону, за словами Гончара, може призвести до серйозної дисфункції Євросоюзу. І відбити ці спроби може тільки консолідована політика Заходу з диверсифікації поставок енергоносіїв до Західної Європи.
В дискусії також взяли участь Ігор Соловей, директор Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Алвідас Медалінскас, політолог, колишній голова Комітету із закордонних справ Сейму Литви.
