Чотири роки в Україні діє програма медичних гарантій. Зокрема, пацієнтам з онкологічними захворюваннями, яких зареєстровано понад мільйон, держава безоплатно гарантує радіо та хіміотерапію, проведення операцій, діагностику, психологічну допомогу, а також ліки, які закуповуються за державний кошт. Однак, на практиці пацієнти не завжди можуть отримати ці послуги безоплатно. Дослідити проблему взялась громадська організація «Афіна. Жінки проти раку». Вона провела дослідження, в рамках якого опитали понад 2 000 пацієнтів з онкологічними захворюваннями і дізналися, з якими проблемами вони найчастіше зіштовхуються в медичних закладах.
Знайомлячи з результатами дослідження, віцепрезидентка ГО «Афіна. Жінки проти раку» Вікторія Романюк відмітила певну позитивну динаміку. Якщо у 2020 році лише 26 % респондентів відповіли, що відчули зміни на краще в онкоцентрах, то у 2023 році цей показник зріс до 43 %.
«Щодо безоплатного отримання медичних послуг за Програмою медичних гарантій, то і тут динаміка досить гарна. У 2023 році лише 6% онкопацієнтів зазначили, що не отримали медичні послуги. Ми знаємо, що не завжди пацієнти всі медичні послуги в рамках програми отримують, але покращення відчутні всім пацієнтам», – додала вона.
Пакети медичних послуг включають різні обстеження – хіміотерапевтичне та радіотерапевтичне лікування, операцію. Комп’ютерна томографія теж входить до цього переліку, проте 57 % пацієнтів у 2023 не вдалось пройти це обстеження, що залишається дуже великою проблемою.
Значна кількість пацієнтів, що брали участь в опитуванні, купували лікарські засоби, що входять до номенклатури державних закупівель. Це свідчить про відсутність безперебійного постачання ліків, закуплених держкоштом, у медзаклади.
Що стосується якісті наданих медичних послуг, переважна більшість пацієнтів задоволена сучасністю обладнання і ставленням медичного персоналу. Однак, якість комунікації лікар – пацієнт є недостатньо хорошою. 66 % учасників опитування зазначили, що лікар ніколи не запитує про те, як хвороба впливає на повсякденне життя пацієнта.
«Ми розуміємо, що далеко все від ідеальності і навіть ті покращення, які ми бачимо в 2022-2023 роках безумовно нас не надто тішать. Але ми також реалісти. Цю систему неможливо змінити за один рік і ми це прямо озвучуємо. Це значно ширше і більше, ніж просто обсяг фінансування, і більше, ніж просто забезпечення чіткого обсягу медичних послуг. Це в тому числі і менталітет медичної спільноти, і знання, навички, спроможності керівного складу медичних закладів», – так на результати дослідження відреагувала Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак
Вона повідомила, що з 4 мільярдів гривень бюджетних коштів, які НСЗУ заплатила цьогоріч онкоцентрам за відповідними напрямками і пакетами, близько 2 мільярдів стабільно знаходиться на рахунках надавачів, і це відразу спростовує міф про те, що коштів не вистачає і держава не може забезпечити безоплатне лікування.
Національна служба здоров’я планує на наступний рік ввести в оновлений дев’ятий пакет «Амбулаторна медична допомога» додаткову онкодіагностику. Є і намір боротись із проблемою черг пацієнтів.
«Першим кроком буде введення в електронну систему охорони здоров’я вже з наступного року даних про те обладнання, яке є в нас в країні. Це дасть можливість системно відслідковувати, що відбувається з завантаженістю цього обладнання», – розповіла Наталія Гусак.
Посилюватиметься контроль і стосовно того, що відбувається із залишками лікарських засобів, їх закупівлею і використанням.
«На зустрічах з керівництвом закладів ніхто не міг пояснити, чому при таких залишках бюджетних коштів на рахунках в них залишаються незахищені пацієнти. Більша частина керівників все ж таки зводиться до особистого бачення окремих лікарів. Це, як мені здається, дуже дитяча позиція. Керівник в цьому закладі на те є керівником, щоб відповідно працювати з лікарями, щоб вони змінювали свою поведінку і дещо оновлювали мізки стосовно того, чи потрібно на сьогоднішній день при такому фінансуванні і при такій ситуації в країні хамськи відноситися і вимагати кошти від пацієнтів. А ще продавати лікарські засоби», – заявила Голова Національної служби здоров’я.
