21 грудня у прес-центрі УКМЦ відбулася презентація результатів дослідження свободи слова в умовах воєнного стану в Україні в контексті протидії поширенню пропаганди та дезінформації під час війни. Дослідження було здійснене Міждисциплінарним аналітичним центром соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Володимир Вірченко, доктор економічних наук, керівник Центру, у вступному слові вказав, що дослідження реалізовувалося у партнерстві з соціологічною компанією Active Group за сприяння Міжнародного фонду “Відродження” та Посольства Швеції в Україні.
Андрій Єременко, соціолог, засновник соціологічної компанії Active Group, відзначив, що методологію дослідження розробляли колеги з Центру при КНУ ім. Тараса Шевченка, а його компанія проводила збір даних та первинну аналітику. “В будь-якій задачі половина відповіді – це правильно сформульоване завдання, і це було зроблено якісно”, – зазначив соціолог.
Опитування відбувалося з 4 жовтня до 4 листопада, респондентами стали 600 людей пов’язаних з медійною роботою, методом телефонного та онлайн опитування.
“Ми розсилали запрошення по базі контактів журналістів видань різного рівня. Найбільше було респондентів з інтернет-видань, потім – друковані ЗМІ, соціальні медіа, телеканали і радіостанції. 19% опитаних – не журналісти, але представники тих професій, хто багато з ними контактує”, – розповів Єременко.
Людмила Юзва, кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник Центру, визнала, що це дослідження було непростим, за метою і реалізацією “більше нагадувало тістечко Естерхазі, а не вафельний торт”.
“У спільноті медійників з дисонансом і тертям ставляться до випадків, коли соціологи хочуть отримати від журналістів інформацію, а не навпаки, як це відбувається зазвичай. Ми зверталися до складніших типів аналізу через особливу цільову аудиторію та специфіку теми – свободи слова. Це те, що ми, соціологи, називаємо “невимірюваною величиною”. Навіть щодо таких точних показників, як вік, 0,8% за світовою практикою брешуть. А дослідити позиції про свободу слова – це взагалі мегазадача”, – зазначила Людмила Юзва.
Соціологиня наголосила, що ми зараз перебуваємо в періоді марафону євроінтеграції. Ще у “нульові” роки європейські цінності поширювалися в суспільній свідомості на рівні наративів, але зараз ми вже в реальному процесі. Свобода слова є однією з таких цінностей, які ми маємо реалізувати для прогресивного цивілізаційного руху, для комфорту більшості мешканців нашої країни.
“Ми пішли складнішим шляхом, опитали людей, які володіють експертним знанням. В результаті, щодо заборони російських каналів близько 88% журналістів підтримали це рішення, 80% підтримують блокування ворожих інтернет-сервісів. Це дзвіночок, що спільнота не розцінює ці дії загрозою свободі слова”, – резюмувала Людмила Юзва.
Володимир Вірченко розповів про результати опитування у частині ставлення медіаспільноти до Єдиного телемарафону.
“Кейс із запровадженням Єдиного телемарафону дав цікаві результати щодо ставлення респондентів. 66% демонструють помірковане або позитивне ставлення до цього формату. Це показує, що основна проблема – ворожа пропаганда, з якою і має боротися телемарафон. Але через 9 місяців війни цей підхід очевидно потребує модернізацію. Показово також, що третина респондентів вважає виключення деяких каналів від цифрового мовлення політично мотивованим, а 24% поставилися до цього схвально”, – процитував результати дослідження керівник Міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
