З 27 листопада до 1 грудня 2024 року на Закарпатті тривала робота IV Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму», на якому експерти як з політичного так і з юридичного боку розглянули Міжнародну Кримську платформу. Вони провели самооцінку роботи експертної мережі та визначили свої слабкі та сильні сторони. На основі цих досліджень були розроблені рекомендації для Кримської платформи та для її Експертної мережі. З ними ознайомили учасники обговорення «Три роки роботи Міжнародної Кримської Платформи (МКП): досягнення, виклики та перспективи інституціоналізації”, організованого Кримськотатарським ресурсним центром (КРЦ).
Міжнародна Кримська Платформа стала успішним міжнародним проєктом, який об’єднав союзників у боротьбі за деокупацію Криму та відновлення територіальної цілісності України. В цьому переконаний Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв. Водночас, для забезпечення довгострокової ефективності проєкт потребує інституалізації.
До кроків, які потрібні в цьому напрямку, він відніс завершення процесу схвалення регламенту та внутрішніх політик Експертної мережі МКП, створення робочого органу, який відповідатиме й за координацію роботи мережі, розробку її загальної, комунікаційної та фандрайзингової стратегії, розробку сайту, заснування періодичних видань, розробку графіку тематичних форумів та заходів МКП, застосування інституту амбасадорів платформи, забезпечення прозорого, ефективного та достатнього фінансування.
Юридичний аналіз українського та міжнародного законодавства щодо Міжнародної Кримської платформи надав доктор юридичних наук, адвокат, експерт КРЦ Борис Бабін.
«Раніше ми зосереджувалися на питаннях інституціалізації Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи, формуючи її механізми та формати. Після узгодження відповідних документів на третьому форумі, на четвертому обговорювали перспективи інституціалізації всієї Кримської платформи. Це було непросто через міждержавну взаємодію та необхідність глибокої комунікації з міжнародними партнерами й ключовими стейкхолдерами. Однак водночас процес був простішим завдяки тому, що ініціатива Кримської платформи вже мала значний позитивний вплив — як інформаційний, так і політичний — на протидію агресії та окупації Криму. Вона залишила слід у національному праві та міжнародних актах, що створило базу для подальших кроків», – сказав він.
Борис Бабін також презентував Рекомендації IV Стратегічного Форуму «Майбутнє Криму» для міжурядового, міжпарламентського та експертного вимірів.
«Кожен форум має свої результати, зокрема, такі документи як: «Майбутнє Криму»: «Реінтеграція Криму: урядові плани та формування механізмів міжнародної підтримки», «Майбутнє Криму: правове забезпечення та рекомендації до стратегій» та проєкти внутрішніх політик Експертної мережі Кримської платформи. Ці документи та рекомендації презентувалися для державних органів влади України, для дипломатичних установ, для дипломатичного корпусу, який знаходиться в Україні, для того, щоб дійсно в майбутньому ці напрацювання були враховані», – підкреслив у цьому зв’язку Ескендер Барієв.
Євген Хлобистов, який є членом Експертної ради з питань охорони навколишнього середовища та сталого розвитку Криму, координатор робочої групи «Екологія та економіка» Експертної мережі Кримської платформи наголосив, що вона має сформувати механізм дієвої комунікації та плідної співпраці, які стосуються підвищення ефективності експертної та політичної діяльності за умов продовження війни.
«Досвід роботи Експертної мережі вказує на те, що ми постали перед більш ґрунтовними і широкими викликами, які виходять за межі кримської тематики, зокрема, навколо Формули Миру та її реалізації. І щодо цих викликів ми, експерти, маємо усвідомити власну відповідальність і шукати шляхи підвищення ефективності наших активностей», – додав Євген Хлобистов.
