15 жовтня польські виборці обиратимуть депутатів Сейму та Сенату – двох палат національного парламенту. Цю кампанію багато аналітиків розглядають як провідну європейську політичну подію другої половини року. З урахуванням тісного зв’язку між країнами, і підтримки України у боротьбі проти російських окупантів, Група з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру взялася дослідити гібридний вплив московської пропаганди на польські парламентські вибори.
Зі слів керівниці Групи Маріанни Присяжнюк, Польща є одним з найрішучіших союзників України на східному фланзі, і тому дуже важливо спостерігати за тими впливами, які чиняться на неї з боку Москви, особливо з огляду на те, що українське питання на польських політичних перегонах використовується досить активно. З однієї сторони, треба відрізняти антиукраїнську риторику, задіяну виключно у передвиборчих цілях, від заяв праворадикальних угруповань. З іншої, вивчати те, що відбувається у російському інформаційному просторі для нагнітання емоційної обстановки, радикалізації настроїв між Польщею і Білоруссю, а також між нею та Україною і Європейським Союзом.
«Ми говоримо про експлуатацію усіх таких сенситивних точок у суспільстві, які можуть породити нову динаміку на рівні групових конфліктів і виявити нові групи, які б між собою створювали конфронтацію з новими емоціями, закликами, заходами і все це лягло на дуже напружену передвиборчу обстановку у Польщі», – підкреслила керівниця Групи з аналізу гібридних загроз УКМЦ.
Маріанна Присяжнюк представила Плейбук інформаційних впливів РФ у контексті польських виборів. Він містить короткий огляд того, як російська пропаганда вибудовує польській трек, та опис технік, яких варто очікувати в контексті втручання Росії у вибори.
«Збільшення дезінформації, фейків вже можна фіксувати. – пояснила вона. – Далі – створення емоційних реакцій і тригерів як у нових, так і в старих темах. Крім того, підігрування антизахідним сантиментам. На мою думку, це доволі небезпечно, тому що такі екстравагантні політичні формування як Конфедерація удвічі посилили підтримку серед виборців. Щось подібне відбувається і в Румунії, де контроверсійні сили співають ті ж самі пісні, і на тих самих програмах хочуть зайти в парламент. Не слід забувати і про молдовські вибори восени».
Політичний експерт Євген Магда попередив: треба бути готовим до того, що українське питання на цьогорічних виборах у Польщі звучатиме гостро як ніколи.
«Ми бачимо складну динаміку в українсько-польських відносинах, і зрозуміло, що на цьому будуть активно грати. Слід додати, що 14 жовтня – за день до виборів – відзначатиметься річниця створення УПА, і тема волинської трагедії так чи інакше зіграє на фінішній прямій парламентської кампанії. А ось тема робочих місць для українців через рекордно низький рівень безробіття в країні навряд чи буде використана, чого не скажеш про проблему надання соціальних послуг – місця у дитячих садочках і школах. За моїми спостереженнями, проблема буде не у великих містах, а в глибинці, де теж посіли наші біженці».
До потенційних драйверів антиукраїнських настроїв Євген Магда також відніс тему зерна з України.
«Як діяти у цій ситуації Україні, і чи може вона щось протиставити російським наративам у Польщі?» – запитав модератор зустрічі Ігор Стамбол в експерта з національної безпеки Тараса Жовтенка.
«Росіяни настільки глибоко влізли в ці процеси, що насправді стріляють собі в ногу. З одного боку вони ефективно відпрацювали сценарії гібридного впливу на внутрішні процеси, підігрування популістам. Раніше це в багатьох випадках їм вдавалось зробити. У випадку з Польщею ситуація інша. Поляки раз за разом викривають російські шпигунські мережі. Такі дії до певної міри можуть нівелювати зусилля гібридного впливу», – відповів експерт.
Тарас Жовтенко вважає, що Москва використовує проти Польщі ті ж самі інструменти гібридного впливу, що і проти України і країн Балтії. Тому моніторинг та розробка ефективних контрзасобів для нас вкрай важливі, і це мають бути спільні зусилля держави і громадського суспільства. Причому рух повинен йти в одному напрямку.
