Мультикультурність півдня України. Проблематика та перспективи

17 грудня в Кризовому медіа-центрі Херсон відбувся круглий стіл з теми «Мультикультурність півдня України. Проблематика та перспективи». Основною метою круглого столу обговорення існуючих, але не публічних проблем в міжетнічному полі Херсонщини, пошук відповідей та шляхів їх подолання, можливі перспективі співіснування різних культур в рамках об’єднання громад.

Учасниками круглого столу були представники кримськотатарської, ромської, польської, російської, вірменської громад, представники як обласної, так і міської влади, експерти Української миротворчої школи. Наявність конфлікту в мультикультурному полі була виявлена навіть на етапі запрошення спікерів – представники кількох громад відмовились приймати участь у спільному круглому столі з окремими спікерами від інших громад. Саме цим обумовлена важливість подальшого проведення подібних зустрічей.

Під час круглого столу про наявність конфліктів озвучили представники ромської, російської, вірменської та кримськотатарської громад. Так, Юрій Іваненко, Президент Ромської Ради України, член міжнародної організації ромів “Кетене”, наголосив, що ксенофобія та нетолерантність наявна деяким виданням та окремим журналістам:

«Хотел бы обратиться к журналистам – по тому что от вас зависит очень многое. По тому что, если у нас где-то что-то произошло, почему-то в первую очередь журналисты указывают что было произведено обязательно ромской национальностью. Как вы знаете, это привело к событиям в Одессе, где выселили целые семьи. Хотя, человек, который сделал это преступление (или не сделал) наполовину ром, на половину болгарин. Но вроде бы болгары все нормальные, а ромы какие-то не такие. Поэтому всё зависит от вас, от того как вы подадите эту информацию».

Артур Мадатян, перший заступник Голови Херсонської обласної організації «Союз Вірмен України» під час свого виступу наголошував, що наразі в повсякденному житті ніяких конфліктів немає, проте це все залежить від того, чи піднімати гості етнічні питання і чи виносити їх на загальне обговорення:

«Если речь идет о конфликте армян с другими национальностями, то часто всплывает тема Нагорного Карабаха. Эти вопросы не стоит поднимать. Мы здесь армяне с азербайджанцами нормально общаемся, никаких конфликтов. Но когда речь начинает идти о пропаганде, со всех сторон, вот тогда начинается конфликт, вот тогда начинаются провокации».

Абмеджит Сулейманов, представник Меджлісу кримськотатарського народу в Херсонській області, під час свого виступу торкався проблем з відсутністю офіційного діалогу між кримськими татарами та місцевою владою. Так, часто в ЗМІ зустрічаються провокації стосовно нової «кримськотатарської автономії» на території Херсонської області, конфліктах кримських татар з місцевим населенням і т.д. В рамках об’єднання громад вже об’єднались кілька прикордонних районів, в наступні два роки об’єднаються всі громади і ті проблеми, які зараз є в зародковій формі і підігріваються окремими провокаторами, можуть серйозно себе проявити. При цьому, спікер наголосив що наразі ніяких відкритих конфліктів не зафіксовано:

«Мой приход сюда это надежда на то, что наконец-то появится какой-то центр где мы будем обсуждать те проблемы, которые есть на Херсонщине, а их очень много. Я согласен с моим соседом, что не стоит сегодня поднимать тему Нагорного Карабаха. Поднять ее для того что бы разрешить – это создание нового конфликта на территории Херсонщины между армянами, турками и азербайджанками… Нам нужно не убегать от тематики [стосовно ситуації з міжетнічними конфліктами в області], а наоборот. У нас на Херсонщине это особо острый момент, который в любое время может быт ь использован российским правительством той ситуации, которая произошла в Крыму».

Круглий стіл надав можливість вперше обговорити і зрозуміти загальні риси міжкультурної взаємодії на Херсонщині. В рамках об’єднання громад необхідно започаткувати подібних діалог саме в тих громадах, де живуть представники різних культур. Одним з головних аспектів майбутньої співпраці учасники круглого столу бачать у створенні дитячих таборів, які будуть виховувати міжетнічну толерантність у майбутніх поколіннях.