В Українському кризовому медіа-центрі відбулась зустріч з командою культурно-мистецького проєкту «За Перекопом. Держава», реалізація якого стала можливим завдяки перемозі в конкурсній програмі Українського культурного фонду «Культура. Регіони».
Для письменника Андрія Кокотюхи це вже другий проєкт, присвячений історії Криму. Цього разу він зосередився на темі здобуття і драматичної втрати Кримом своєї державності.
«Я для себе відкрив, що Кримська держава старіша за Українську, і тим більше старіша за Російську державу. Історія державності Криму нараховує більше 300 років, і ця державність знищена була Російською імперію так само, як Російська імперія зазіхає зараз на Україну, і весь час свого існування зазіхала на інші території, держави, країни», – сказав літератор.
Режисер Сергій Шараєвський називає участь в проєкті своєрідним викликом для себе.
«Я, мабуть, як і багато людей є жертвою тої ще радянської радянсько-російської пропаганди, для якої історія кожен раз відкривається якимись новими барвами. Точно так, як відкривалась мені історія Одещини, коли вивчав цю тему, історія української повстанської армії, історія Волині. Тема Криму взагалі була віддалена незрозуміла. Ми знаємо, що там постійно воювали османи і Московська Імперія, був такий народ Кримські татари, який десь часом якось вписувався в історію України. А звідки вони взялись? Хто вони? І мені самому доводиться якби з чистого листа починати вивчення нашої країни», – зізнався режисер.
Роблячи історичне кіно, він побачив, що в людей є великий запит на правдиву історію. «Ми втомилися від міфів, пропаганди, і хочемо трішки зазирнути під те покривало таємничості. Тому історія Кримський татар – для мене певний виклик», – додав Сергій Шараєвський.
Оскільки творча група не можем потрапити на територію Криму для того, щоб вести зйомки, вона шукає такі візуальні рішення, які можуть найкращим способом подати історію, розкривши все те, що досліджується.
Культурно – мистецький проєкт «За Перекопом. Держава» консультує журналіст і психолог Мавілє Халілова, яка вважає, що кримськотатарський народ – це народ, народжений землею Криму, що пов’язує його з нею червоними і для багатьох невидимими лініями.
«Ми цей зв’язок дуже сильно відчуваємо. Особливо зараз, коли вимушені або виїжджати з Криму, або залишатись там і не відчувати себе все одно як дома. Мені здається, що процес, який зараз відбувається у багатьох з нас, я маю на увазі українське суспільство в цілому, це процес переосмислення дуже багатьох речей. Крим – це теж тема переосмислення. Те, що ми зараз намагаємось зробити, це відмовитись від цих міфів і стереотипів і зрозуміти самим, а що ж це таке.
Зі слів Мавілє Халілової, останні 250 років історії нам нав’язували певні уявлення про нас, і це метрополія зазвичай робить з колоніями.
«Нашу історію знищували, нашу мову забороняли. Якщо українська мова в певні історичні періоди була маргінальною, то кримськотатарську знищували взагалі. Зараз вона знаходиться в переліку зникаючих мов ЮНЕСКО, і ми розуміємо, що ми – те покоління, яке має шанс це все врятувати і передати далі. Тому такі проекти для нас є дуже відповідальними», – пояснила вона.
