В Українському кризовому медіа-центрі відбулась Презентація цифрових інструментів фіксації воєнних злочинів росіян. Ініціатором заходу виступила громадська організація «Антикорупційний штаб», яка з 2014 року займається розробкою діджітал-інструментів контролю протидії корупції.
«В минулому році додали ще один напрямок, адже вважаємо нашою важливою задачею допомагати державі у протистоянні ворогу, – повідомила заступниця голова правління Євгенія Вірлич. – Ми почали фіксувати російські злочини у двох проєктах, один з яких – Карта руйнювань. Поступово, як громади повертались до життя, перетворили її у карту руйнувань і відновлення».
Завдяки цій карті в будь-якій громаді, де були руйнування, можна їх знайти з описами, фотографіями до і після. Як уточнила спікерка, деяка інформація до певного моменту збиралася у засобах масової інформації.
«Фіксація воєнних злочинів ускладнюється рядом причин. Передусім через відсутність доступу до тимчасово окупованих територій і районів, де тривають бойові дії», – зазначив представник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора Олексій Козакевич.
Він розказав, що впроваджуються кілька інноваційних рішень в частині аналітичних інструментів, які дозволятимуть аналізувати великий обсяг даних, будувати певні логічні зв’язки. Що стосується оцінки збитків, а також методики їх проведення, то вона здійснюється вповноваженим експертом або установою відповідно до чинного Кримінально-процесуального кодексу.
Крім того, за ініціативи Офісу і багатьох громадських організацій впроваджено в роботу ряд ресурсів, які частково спрощують ці процедури.
Одним з провідних інструментів, які дозволяють сьогодні збирати і верифікувати інформацію, є Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна та роботі з користувачами. Його веде Міністерства відновлення. Про те, як це відбувається, розповів спеціаліст з впровадження РПЗМ і роботі з користувачами Сергій Шепелєв.
«Реєстр – це основа для відбудови країни. Наразі в ньому зберігається інформація про об’єкти нерухомого майна, які верифіковані органами місцевого самоврядування та користувачами системи. Процес верифікації відбувається завдяки комісіям, створеним в органах місцевого самоврядування. В їх складі обов’язково є фахівці з будівельною освітою. Ці комісії формують акт комісійного обстеження, в якому зазначено ступінь руйнації і яка саме руйнація відбулась. Це дає змогу в подальшому розробляти напрямки для компенсації, і перший з них – послуга Є-відновлення. Вона доступна у застосунку ДІЯ і найближчим часом буде доступна в офлайні для нотаріусів і відділів соціального захисту», – пояснив Сергій Шепелєв.
У розвиток теми керівник із розвитку електроних послуг Міністерства цифрової трансформації Мстислав Банік нагадав, що через застосунок «Дія» можна подати повідомлення про пошкоджене майно. Ця можливість відкрилась у березні 2022 року. З того часу українці подали більше 400 тисяч різних повідомлень про пошкоджене або зруйноване майно.
Зараз запущено проєкт Є-відновлення. Вже понад 20 тисяч людей подали заяву на отримання грошової допомоги на пошкоджене майно. Гроші, які люди отримують на свою картки Є-відновлення, можна буде витратити у будівельних магазинах і на послуги відповідних будівельних бригад. Наступним етапом буде розгляд випадків зі зруйнованим майном.
«Мінцифра не займається фіксацією пошкоджень і компенсацією збитків, – підкреслив Мстислав Банік. – Наша ціль – разом з партнерами, міністерством інфраструктури і регіональною владою дати можливість людині через Дію заявити про свою проблему. Оскільки у застосунку зареєстровано вже 19 мільйонів користувачів, така можливість є практично у кожного».
На завершення заходу результати аналізу затоплених територій населених пунктів, що постраждали в наслідок підриву Каховської ГЕС представив керівник проєктів з підтримки реформ Київської школи економіки Максим Нефьодов.
За його словами, завдяки партнерам для верифікації об’єктів вдалося використати базу супутникових знімків, а також ресурси NASA. Вони дозволили виявити 51283 затоплених будинків з загальною площею затоплення 7 393 889 квадратних метрів. З них повністю затоплені 11041 будинок.
«Ми робимо це для того, щоб полегшити роботу державним органам і приватним заявникам, – відмітив Максим Нефьодов. – Оскільки розуміємо, що попереду багато тривалої роботи. Свого часу у Кувейті, постраждалому у 1991 році від агресії збоку Іраку, компенсації виплачувались протягом 29 років. Відповідний реєстр створювався десятки років».
