До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесені дані щодо 105 532 об’єктів культурної спадщини. Насправді, таких об’єктів понад 150 тисяч, і коли вони всі потраплять до реєстру, поки невідомо. І це далеко не всі виклики, які сьогодні стоять перед Україною у питанні збереження культурної спадщини. Про те, як неурядовий сектор намагається допомогти у подоланні цих викликів, йшлося на пресконференції, ініційованій громадською організацією «Антикорупційний штаб». Крім обговорення означеної проблематики було презентовано напрацювання з розробки методології оцінки збитків, завданих російською агресією в сфері культурної спадщини.
До повномасштабного вторгнення ГО “Антикорупційний штаб” створювала Digital інструменти для залучення людей до запобігання корупції, але російська агресія переформатувала і зосередила на фіксації зруйнованих і пошкоджених об’єктах, зокрема, зборі інформації про збитки і злочини, вчинені росіянами.
«Ми створили карту руйнувань і відновлення, на якій фактично збираємо пошкоджені, зруйновані об’єкти. Цією інформацією намагаємося безпосередньо притягувати до відповідальності за ті злочини, які вчиняються. Вже маємо ряд відкритих кримінальних проваджень. Намагаємося на міжнародному напрямку це все зробити, комунікуємо і розповідаємо всьому світові про ті збитки, які завдає Російська Федерація», – розповів голова правління організації Сергій Миткалик.
Завдяки програмі «Долучайся» у 2023 році і тестуванню програмного комплексу True Peak в Антикорупційному штабі почали фіксувати зруйновані об’єкти культури і культурної інфраструктури.
«Протягом 23-го року ми зафіксували понад 570 об’єктів, і зібравши цю інформацію, звісно почали розуміти, що це потрібно відновлювати, бо, на жаль, порівняно з житловими будинками чи іншими спорудами, які можна знести і збудувати знову, з культурними об’єктами з пам’ятками культури ситуація інша. Їх треба реконструйовувати, консервувати або відновлювати. І коли ми почали детальніше займатися цією тематикою, зрозуміли, що на сьогодні фактично немає якоїсь універсальної методики визначення оцінки збитків, яка б змогла нам допомогти залучити кошти на відновлення і реставрацію об’єктів. Таким чином хочемо підняти це питання, і я сподіваюся, що разом з державою з громадськими організаціями зможемо напрацювати спільну точку зору і сказати, скільки нам треба коштів і шукати ці кошти, аби зберегти культурну спадщину», – так пояснив Сергій Миткалик мету заходу.
Зі слів фахівчині з питань музейної справи та культурної спадщини, незалежної дослідниці Катерини Чуєвої, культурна спадщина протягом 30 останніх років не була серед пріоритетів державної політики, і тому її збереження і вся цілком система охорони спадщини до моменту повномасштабного вторгнення вже були в достатньо ослабленому вигляді.
«Коли вторгнення почалося, ми одразу зрозуміли, що нам потрібно налагодити як мінімум моніторинг того, що відбувається, – згадала вона. – Це був момент, коли навіть органи влади на місцях не могли повноцінно функціонувати. Ми буквально моніторили відкриті джерела, верифікували ці дані з колегами, які надсилали інформацію, намагалися запровадити таку систему, щоби громадянам, які побачили зруйновані або пошкоджені культурні об’єкти, можна було у відкритій формі надати нам цю інформацію. І майже одразу постало питання про те, як оцінювати збитки, які наносить Росія».
Засновник ГО “Технології прогресу” Максим Нефьодов звернув увагу на важливість у першу чергу визначитись із сенсами оцінки пошкоджень.
«Будь-які формули чи методи збору інформації можуть докорінно відрізнятися. Те, що треба зробити для того, аби будь-які оцінки встояли в міжнародних судах і була перспектива використати їх для розрахунків можливих компенсацій або арештів російських активів – це одна історія, а якісь прямі витрати, які треба понести для того, аби реставратор відновив пошкоджену фреску чи картину – це інша історія. Якісь оцінки, які потрібно зробити для того, аби зрозуміти взагалі масштаб трагедії – це третя історія», – пояснив експерт.
Далі в своєму виступі він ознайомив з міжнародним досвідом і ключовою нормативною базою, розповів про секторальні методики оцінки пошкоджень від агресії РФ та представив підходи до розрахунків вартості пошкоджень і бачення класифікації об’єктів.
На завершення заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар відмітила позитивні зміни, що відбулись у сприйнятті суспільством важливості збереження культурної спадщини.
«Збільшується кількість людей, які в своїх промовах і звітах говорять про те, що ця війна не про територію, а саме про культуру. Це свідчить про поворот в сторону того, наскільки і культура і культурна спадщина як складова дійсно грають велике значення в цій війні», – наголосила вона.
