В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація дослідження про підтримку “традиційними” релігіями РФ геноцидної війни проти України. Його автор, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець спирався на результати опитування, згідно якого 66 % росіян визнали себе прихильниками православ’я, 6% – ісламу, 1 % – буддизму і менше, ніж 1 % – іудаїзму.
Науковець відзначив, що РПЦ не тільки дуже сильно інтегрована з державою, а і є по суті одним з її інструментів у досягненні цілей. Вона розвиває ідеологію «Руського миру», яка лежить в основі агресії проти України. Патріарх, архієреї та частина кліриків маскують або виправдовують агресивний і геноцидний характер воєнних дій проти України, беруть участь у приховуванні самого факту війни, сакралізують її, намагаються представити державу-агресорку як мирну та миролюбиву. До того ж духовенство РПЦ освячує російську зброю, бере участь у пропагуванні концепцій, які покликані зруйнувати суверенітет і територіальну цілісність України, заперечують право на існування української нації.
«На превеликий жаль, мушу констатувати, що російська держава взяла під контроль і основні мусульманські релігійні організації, – визнав Андрій Іванець. – Мова йде про Центральне духовне управління мусульман Росії, Духовне управління мусульман Російської федерації, Духовне зібрання мусульман Росії та КЦМ Північного Кавказу. Заяви їх представників досить радикальні і повторюють наративи державної пропаганди».
В якості одного з найкричущих фактів він навів уривок з виступу муфтія Карачаєво-Черкесії у березні минулого року на круглому столі в Держдумі РФ. Той сказав наступне: «Ми маємо завершити цю операцію до кінця. І жодних переговорів не треба вести, якщо навіть погодяться на капітуляцію. Треба знищувати їх до кінця…Жодної України не повинно бути».
Андрій Іванець впевнений, що такі слова можна кваліфікувати як пряме і публічне підбурювання до вчинення геноциду, що є караним діянням згідно зі статтею ІІІ Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, а також відповідно до кримінального законодавства України та РФ.
За словами автора досліження, буддизм традиційно сповідують у трьох невеличких країнах, що входять до складу Російської федерації – Бурятії, Туві і Калмикії. І хоча вони також задіяні у загальному тренді, іноді трапляються випадки прояву інших поглядів. Так, шаджин-лама Калмикії і представник далай-лами в Росії, Монголії та країнах СНД Тело Тулку Рінпоче у жовтні заявив, що на його думку українська сторона дійсно права: «Вони захищають свою країну, свою землю, свою правду, свій народ. Дуже складно сказати й прийняти, що Росія права, і ця війна потрібна». Така антивоєнна позиція буддійського лідера призвела до оголошення його в Росії «іноагентом» і відставки з поста шаджин-лами.
Що стосується організацій іудеїв Росії, то як головний рабин Росії Бер Лазар, лідер Федерації єврейських громад Росії, так і інший головний рабин Росії Адольф Шаєвич, лідер Конгресу єврейських релігійних організацій і об’єднань Росії, намагаються зберегти лояльне відношення до путінського режиму, але уникнути прямих заяв на підтримку війни проти України.
«Подібне використання державою релігійних установ як інструменту було завжди, чи це Путін до такого призвів?» – з таким питанням модератор зустрічі Ігор Стамбол звернувся до президента Центру релігієзнавчих досліджень і міжнародних духовних стосунків, старшого наукового співробітника Відділення релігієзнавства Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Ігоря Козловського.
«Зрозуміти природу рашизму без релігійного фактору неможливо, – відповів релігієзнавець. – Велике місце в концепції «Руського миру» займає саме православ’я у прочитанні Московського патріархату. Релігійні спільноти і раніше виконували ідеологічні функції, чим втрачали своє призначення задовольняти релігійні потреби віруючих та орієнтувати на певні моральні цінності».
Під час Радянського Союзу все це руйнюється, релігійні спільноти виносяться за дужки суспільства, хоч після закінчення Другої Світової війни їх продовжують використовувати у тому числі спецслужби. З початком формування путінізму ситуація докорінно змінилася.
«Проблема не в змісті ідей, а в тому, що вони заперечують реальність, роблять її фейковою», – наголосив Ігор Козловський.
Завідувач відділу історії Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору Дмитро Білий, який також взяв участь в обговорення дослідження, нагадав, що боротьба в Росії завжди від самого формування Московського князівства була за суцільну диктатуру, яка мала контролювати тіла підданих, їх душі і розум. Ось для цього і використовувалась релігія.
«При Петрові Першому церква взагалі стала одним з департаментів цієї системи. Зараз ми бачимо те саме, – сказав Дмитро Білий. – Показовим було інтерв’ю з одним із священиків, який на одному з полігонів показував російськими військовим, як треба стріляти. Коли його запитали, як це співвідноситься з вірою, відповів, що вчить не стріляти, а потрапляти у мішень».
