Іван Мазепа – культуртрегер, ворог Москви і найвідоміший українець у європейській культурі. До такого висновки прийшли учасники обговорення, яке відбулось в Українському кризовому медіа-центрі.
Ім’я Мазепи достатньо відоме широкому загалу, і це підтвердила професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ольга Ковалевська.
«Це дійсно знана постать в Україні. Шкільні програми представляють її доволі об’єктивно, а те, як діти її сприймають, залежить від подачі вчителя. Якщо говорити про середнє покоління і тих, хто навчався за радянських часів, то інтерес до Мазепи високий. Це я бачу по лекціях, які доводиться читати. Тобто за роки незалежності ми повернули його ім’я в наш історичний простір. Інша справа, що все рівно у суспільстві залишається певна кількість людей, які не хотіли і не хочуть нічого про це знати», – відмітила експертка.
«А як на Мазепу дивилася російська історіографія?» – запитав неї модератор зустрічі Ігор Стамбол.
Зі слів Ольги Ковалевської, до кінця Другої світової війни українська козацька старшина позиціонувалася як експлуататори простого населення. І Богдан Хмельницький і Мазепа подавалися в цьому ключі, тому Мазепа не міг подаватися як позитивний герой.
«З іншої сторони, битва під Полтавою подавалася виключно як перемога російської зброї, і Мазепа у зв’язку з цим називався зрадником, – пояснила вона. – Довгий час населенню доводили, що він взагалі зрадив віковічну дружбу російського і українського народів».
Про Мазепу як літературний образ розповіла доцент кафедри міжнародної журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Олена Даниліна.
«В літературу Мазепа влетів на коні. Завдяки Байрону цей романтичний легендарний образ на цьому коні продовжує рухатись і до тепер. Спочатку цей образ пройшовся по всій романтичній літературі Європи, а пізніше – на межі 19-го і 20-го століть з’являються і художні тексти, де Мазепа все ж показаний як історична постать», – зазначила філологиня.
Науковий співробітник музею Гетьманства Володимир Панченко торкнувся місця Івана Мазепа в українській культурі загалом. Він підкреслив, що це не тільки архітектура.
«Я б почав з освіти, і згадав Києво-Могилянську академію та заснування шкіл і Чернігівського колегіуму, книгодрукування. Мазепа проявляв інтерес навіть до початкової освіти. Окремої уваги приділив би релігійним переконанням. Дехто вважав українське козацтво останніми хрестоносцями Європи, а Мазепа завжди був людиною християнських переконань. Меценатство по відношенню до церков, монастирів, церковних шкіл було органічною складовою його світогляду», – наголосив експерт.
Ще один вимір постаті Івана Мазепи – його образ, сформований російською імперією. Про це, а також зміни, що відбулись у Полтаві у боротьбі з імперськими маркерами, розказав регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
«У Полтаві ця тема актуалізувалась у площині створення символьних балансів, і тут дуже важливою є тема спорудження пам’ятнику гетьману Мазепі. У 2007 році Віктор Ющенко видав указ про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи, але виділені указом гроші якимось чином повернулися у державний бюджет. А за рік пролунала заява одного з заступників міністра закордонних справ РФ про те, що спорудження пам’ятника Мазепі у Полтаві протирічить російським національним інтересам. В той час місцева влада брала цю заяву «під козирйок»», – відмітив Олег Пустовгар.
Втім, часи змінюються. Пам’ятник Мазепі з’явився тоді, коли до цього дозріла полтавська громада. А ось пам’ятник Пушкіну у місті вже демонтовано.
