У 2018 році в межах реалізації загального проєкту «Відзнаки Героїв» Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності разом з громадською організацією “Родина Героїв Небесної Сотні” ініціювали Відзнаку Сергія Кемського – історика, політолога та журналіста, який у лютому 2014 року загинув від кулі на вулиці Інститутській. Традиційно ця відзнака присуджується переможцям Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на тему Революції Гідності. Про те, яким буде цьогорічний конкурс, організатори розповіли на пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі.
Як зазначили організатори конкурсу, його мета – активізувати наукові дослідження різних аспектів Революції Гідності, сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України, популяризувати уроки, досвід та цінності Майдану, стимулювати і підтримувати талановиту молодь, а також залучати її до вивчення та дослідження Революції Гідності.
Заявку на конкурс можуть залишити всі бажаючі за умови, якщо наукові зацікавлення стосуються теми Революції Гідності, її історії, особливостей, здобутків, значень та впливу на різні сфери політичного, суспільного та культурного життя.
За результатами отриманих матеріалів видати тематичний збірник наукових праць для залучення їх до наукового обігу та для застосування у експозиційних, освітніх, інформаційних програмах Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
Як зазначив генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, завданням цього конкурсу є не просто фінальний результат, якісна наукова робота, якісне наукове дослідження. Важливо, щоби студенти, які долучилися до цього конкурсу, продовжували активне громадське життя і продовжували справу тих загиблих героїв Небесної Сотні, якою вшановується ця відзнака.
«Цей конкурс не лише про важливу історичну подію минулого. Він про наше сьогодення, про важливість Революції Гідності в контексті теперішньої боротьби українців за нашу незалежність, за нашу свободу, за нашу гідність і за наше майбутнє», – уточнив Ігор Пошивайло.
Перший директор Архіву національної памʼяті, член журі 4 і 5 Конкурсу Ігор Кулик додав, що Революція Гідності – це одна з тих тем, яка потребує свого вивчення, і очевидно, що кожен, хто захоче до цього долучитися, несе свою частинку в загальну мозаїку.
«Як історик я завжди, коли в мене є можливість звернутись до аудиторії, кажу про те, що один з найбільших викликів, який стоїть в історії XX століття – це дослідження локальної історії, того, що відбувалося на місцях», – додав він.
Однією з переможців третього конкурсу стала Анна Ситнікова (Лукасевич), яка тоді ще навчалась на кафедрі політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка». Сьогодні вона працює у службі забезпечення діяльності Кримської платформи представництва президента України в автономній Республіці Крим, і радить учасникам нового конкурсу обрати тему, яка буде їм найбільш близька.
«Академічна складова надзвичайно важлива, але ще важливий момент проживання кожного з нас Революції Гідності, бо справді люди, які зараз пишуть ці наукові роботи, тоді ще були дуже маленькими. Вони бачили лише хронологію і могли бачити купу інших моментів, які відбувалися в той час. В будь-якому випадку те, що ваша робота буде написана і те, що ви глибше осмислите тему Революції Гідності, дасть вам більше розуміння української історії», – порадила Анна Ситнікова (Лукасевич).
Студентка Національного університету «Львівська політехніка» Дарія Панова, яка зайняла друге місце у четвертому конкурсі, зі свого боку закликала молодих активних людей, студентів, аспірантів брати участь в таких конкурсах, оскільки це допомагає розвивати не тільки себе, а і українське свідоме суспільство.
«Такі переломні моменти, як Революція Гідності, гуртують нас як суспільство і особистісно, змушують подивитися на сучасні події по-іншому», – наголосила вона.
