Підволочиська селищна громада – одна із найбільших у Тернопільській області, розташована на кордоні з Хмельниччиною. Підволочиськ, який лежить на правому березі річки Збруч, має 500-річну історію. Залишки архітектури часів Австрійської імперії, наприклад, вілла Громницьких чи колишній будинок австрійського магістрату притягують сюди гостей. Проте не лише минуле, а й сьогодення варті того, щоб уважніше придивитися до успішного досвіду громади. Залучившись підтримкою благодійних організацій та міжнародних програм, їй вдається долати виклики війни, і у той же час фокусувати увагу на питаннях власного розвитку.
У громаді спільно з USAID DOBRE облаштовано три прихистки для внутрішньо переміщених осіб
Як і всі території заходу України, Підволочиська громада з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну прийняла понад 10 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Сім тисяч з них перебували тут від однієї до п’яти діб, три тисячі – понад місяць.
«У перші тижні війни, коли наша громада приймала тисячі внутрішньо переміщених осіб, першочергово ми вирішували, де їх поселити, чим нагодувати. Створили гуманітарний штаб, жителі згуртувалися і надавали посильну допомогу. Ми розселяли людей у родини, до наших соціальних та освітніх закладів. На даний час у громаді постійно мешкає близько 900 людей, які змушені були покинути рідні домівки, рятуючись від обстрілів. Долати виклики війни нам допомагають благодійні організації та міжнародні проєкти, зокрема, Програма USAID DOBRE, з якою ми співпрацюємо з 2018 року», – розповів під час зустрічі голова громади Віталій Дацко.
У Підволочиську облаштовано три прихистки для внутрішньо переміщених осіб: у гуртожитку навчального закладу, в одному із корпусів Територіального центру надання соціальних послуг та Будинку культури. Програма DOBRE забезпечила нових жителів громади ліжками, матрацами, подушками, ковдрами та постільною білизною. Окрім того, передали пральні та сушильні машини, металеві шафи, електрогенератори, набори гігієни та інше. Загалом було надано допомоги на загальну суму більше трьох мільйонів гривень.
У затишних кімнатах гуртожитку місцевого навчального закладу проживають 40 людей. Тут також облаштували пральню та кухню. До речі, усіх, хто тут мешкає, забезпечують дворазовим харчуванням. Із продуктами допомагають як місцеві жителі, так і благодійні організації.
«На нашому шляху зустрічалися лише хороші люди»
60-річна Любов Шевченко змушена була виїхати з Попасної Луганської області. Сьогодні вона досить спокійно згадує страшні тижні, які довелося пережити. Дякує людям, що допомагали і допомагають забути ті страхіття, надали житло, годують, лікують.
«Мої дві внучки разом зі свахою жили у Попасній. Я поряд з Попасною, у Лоскутівці. Донька з чоловіком ще до війни поїхали на заробітки у Чехію. Я працювала на залізниці в Попасній і щодня їздила потягом на роботу. Але 24 лютого потяг відмінили і я зрозуміла, що щось негаразд», – поділилася пані Любов.
Потім почалися страшні обстріли, переховування в підвалах, готування їжі на вогнищі. А далі закінчувалися готівкові кошти, зняти гроші вже було неможливо.
«Ми намагалися вижити всі разом: я, моя сваха та двоє моїх онук – 8 та 14 років. На початку війни ще можна було купити консерви, хліб, крупи. Іноді давали гуманітарну допомогу. Але коли ситуація стала погіршуватися ми прийняли рішення рятувати дітей. У нас ще було два котики і діти категорично відмовлялися їхати без них. На жаль, перед самою евакуацією одного із котів поранили. Ми їх, звичайно, забрали з собою. Виїжджали 23 березня під обстрілами автобусом до Слов’янська. А вже звідти евакуаційним потягом до Хмельницького і далі автобусами нас привезли в Підволочиську громаду. Так, ми пережили страшні тижні, але на нашому шляху зустрічалися лише хороші люди», – зізнається жінка.
Вже в Підволочиській громаді Любов Шевченко змогла відновити документи, пролікуватися, знайти прихисток та підтримку. Двох онук забрали батьки. Жінка вдячна громаді, яка прийняла її та допомагає адаптуватися на новому місці.
Проєкт міжмуніципального співробітництва – 20 соціальних послуг з реабілітації та діагностики
Зрозуміло, що внутрішньо переміщені особи, виснажені психологічно та фізично, потребують відновлення сил і реабілітації. У цьому їм допомагає територіальний центр надання соціальних послуг селищної ради, який у 2018 році в рамках реалізації проєкту міжмуніципального співробітництва Підволочиської, Скалатської та Скориківської громад укомплектовано сучасним обладнанням для діагностики та реабілітації. Підволочиська громада капітально відремонтувала два корпуси, на базі яких створені комфортні умови у відділенні стаціонарного догляду за літніми людьми. Стаціонар розрахований на 16 ліжко-місць і тут працює команда фахівців-професіоналів. А Програма USAID DOBRE закупила обладнання, меблі та інвентар на суму більше одного мільйона гривень: функціональні ліжка, мобільний УЗД-апарат, електрокардіограф, холтер ЕКГ для добового моніторингу серця, масажне ліжко, масажер для ніг, ручний масажер, електростимулятор та інше.
«Сьогодні, маючи таке сучасне обладнання, ми надаємо понад 20 видів послуг. Ними користуються не лише жителі нашої громади, а й сусідніх, які спільно з нами реалізували цей проєкт. Для внутрішньо переміщених осіб послуги безкоштовні», – розповідає директорка комунального закладу «Територіальний центр надання соціальних послуг Підволочиської селищної ради» Оксана Капелусь.
У той же час територіальний центр надає платні послуги для тих, хто може і готовий заплатити. За минулий рік тут зробили 617 платних процедур, а в поточному – 267.
Студія робототехніки – єдина у Тернопільській області
Із першого вересня в Центрі дитячої та юнацької творчості відновила роботу студія робототехніки. Власне, подібна студія – єдина в Тернопільській області, яка була створена у вересні 2020 року в співпраці з Програмою USAID DOBRE. Реалізований проєкт – це ініціатива молоді, яку підтримала громада та міжнародний донор.
Підволочиська громада виконала ремонт приміщення студії, оплатила навчання викладачів у Київській інжиніринговій школі BROBOTS. Програма DOBRE закупила необхідне обладнання для навчання, а також сучасний лазерний різак для виготовлення елементів конструкторів.
Від 2020 року 90 дівчат та хлопців навчаються в гуртках з основ програмування і робототехніки, пишуть власні програми. Окрім того, діти набувають та розвивають вміння з конструкторської діяльності та опановують механіку, тому в майбутньому зможуть обрати для себе професію інженера чи техніка. Студія робототехніки має авдиторію на 12 навчальних місць, оснащених паяльними станціями та зонами для збирання моделей. Тут є потужна комп’ютерна техніка, інструменти та методичні матеріали.
«Ми розуміємо, що сучасний світ – це світ програмування та інформаційних технологій. Студія робототехніки – дає унікальну можливість та шанс для дітей селищної громади в майбутньому обрати сучасні та потрібні нині професії: програмістів, технологів, конструкторів. Те, що наша робота не марна, підтверджують призові місця вихованців на міжнародних та всеукраїнських конкурсах і олімпіадах», – говорить директорка Підволочиського центру дитячої та юнацької творчості Неля Ярема.
До речі, центр підготувався до нового навчального сезону, облаштував укриття на випадок повітряних тривог і готовий прийняти нових учнів. Неля Ярема показала нам продукцію, яку змоделювали та виготовили учні студії, використовуючи лазерний різак. Прикраси на ялинку, нічні світильники, сувеніри, – все зроблено якісно й, однозначно, буде користуватися попитом як у місцевих мешканців, так і в туристів.
Децентралізація – це відповідальність
Підволочиська селищна громада утворилася на місці колишнього районного центру. Віталій Дацко мав чималий досвід у місцевому самоврядуванні – був селищним головою з 2010 року. Саме він спільно з командою ініціював добровільне об’єднання та створення громади в жовтні 2015 року. Щоправда, то був не зовсім простий шлях для голови, адже йому довелося паралельно брати участь у виборах і захищати східні кордони України.
«Децентралізація дала нам бюджетну самостійність, ми отримали можливість розпоряджатися коштами громади і планувати наші витрати. Децентралізація – це наближення якісних послуг до людей і в той же час – велика відповідальність за свою роботу. На мою думку, передача влади і повноважень на місця допоможе розбудувати Україну», – переконаний голова Підволочиської селищної громади Тернопільської області Віталій Дацко.
Громада отримала в спадок районні об’єкти інфраструктури: навчальні та позашкільні, медичні та соціальні заклади. Потрібно було вирішувати проблеми з водопостачанням, вивезенням сміття, ремонтом доріг.
Через деякий час, у жовтні 2018 року, Підволочиська селищна громада стала партнером Програми USAID DOBRE. Залучені спеціалісти допомогли підготувати Стратегію розвитку громади, спільно провели опитування жителів та визначили основні її цілі: наближення якісних послуг до людей, економічний прогрес, ремонт доріг та збереження навколишнього середовища.
Спільно з Програмою DOBRE громада реалізувала більше десяти великих та малих проєктів, які підсилили її спроможність та допомагають сьогодні долати виклики війни. Ось ще кілька прикладів. Громада облаштувала зал засідань депутатського корпусу системою «Рада», встановила інформаційний LED-екран на центральній площі Підволочиська, отримала планшети та набула досвіду проведення опитувань жителів із важливих питань життєдіяльності. Спільно з Програмою було розроблено також План покращення послуги поводження з твердими побутовими відходами. Підволочиську вже передано машину-сміттєвоз, а громада облаштувала майданчики та закупила баки для сміття.
Але, за словами голови громади, найцінніше, що отримала громада від співпраці з міжнародним партнером – це знання. Представників громади вчать працювати публічно і прозоро, залучаючи мешканців до бюджетного процесу, ефективно використовувати власні ресурси та залучати інвестиції.