“Чого прагнуть феміністки Херсону?” – на це запитання відповідали організатори тижня фем-активізму в Херсоні (4-10 березня 2020 р.) на брифінгу, який відбувся в Кризовому медіа-центрі. Херсон 6 березня. Учасниці заходу пояснили, навіщо треба виходити на феміністичний марш 8 березня, чому Україна досі не підписала Стамбульську конвенцію, для чого задзвонить дзвін гендерної рівності, і на який опір може відповісти солідарність.
Так, спікерки заходу – Марина Усманова, активістка Феміністичної, ЛГБТ-інклюзивної організації «Інша», Анна Кисла, мисткиня, Оксана Глєбушкіна, виконавча директорка ГО “Громадський центр “Нова генерація” – презентували головні тези Маніфесту Феміністичного маршу у Херсоні.
“Україна прийняла Конвенцію про рівну оплату праці майже 70 років тому. Але заробітна плата в українських жінок досі нижче, ніж в українських чоловіків, більше, ніж на чверть. Скорочення бюджетної сфери в першу чергу торкається жінок. Де мають опинитись працівниці херсонських бібліотек, які вирішили закрити херсонські депутати?” – висловилася Анна Кисла.
9 років потому Україна підписала Стамбульську конвенцію із запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству. Але тільки в минулому році, й головним чином завдяки зусиллям активісток, у Херсоні з’явився Кризовий центр для постраждалих від домашнього насильства, розрахований всього на 15 жінок. Стамбульська конвенція досі не ратифікована, зокрема тому, що ратифікації опирається Всеукраїнська Рада Церков – організація, яка складається виключно з чоловіків. Конвенція не підписана і стараннями антигендерних рухів, які намагаються назавжди прибрати слово «гендер» з українського законодавства. Ймовірно для того, щоб цей термін не заважав їм більше пояснювати пригноблене положення жінок, жіночу бідність, заборонені професії, сексизм та стереотипи щодо жінок, «скляну стелю» та змушення до репродуктивної праці «природою», «призначенням» та «статевими ознаками».
«Ми знаходимось не просто в ситуації нерівності та нерівноправ’я. Ми у ситуації, коли певні рухи нас намагаються відсунути назад на роки, а то й на десятиріччя. Але ми не збираємось віддавати права, відвойовані поколіннями жінок до нас, та погоджуватись на меншовартісність » – підкреслила Марина Усманова.
Наталія Бімбирайте, керівниця Мережі правового розвитку, розказала про велику кількість звернень за правовою допомогою жінок, які знаходяться у важкому стані через домашнє насильство. І головними жертвами цього стають діти.
Дементій Бєлий, голова ХОО КВУ, повідомив, що моніторинг роботи міської ради виявив найбільшу активність роботи жінок-депутатів, яких всього 12 проти 42 чоловіків-депутатів, але їхня робота з виборцями на округах набагато активніша. Більше половини всіх депутатських запитів підготовили жінки-депутати.
Спікерки анонсували проведення 8 березня Феміністичного маршу: “Феміністичний марш запрошує всіх, хто виступає за рівні права жінок та чоловіків о 12.00 на Площу Свободу. О 13.00 буде показ документального фільму «Жіноча солідарність» про участь жінок в польській солідарності (ресторан «Моцарт»). В художньому музеї о 16.00 відбудеться відкриття виставки «Жінки-художниці 19 – 20 століть» та лекція «Культура згоди» в офісі БО «Інша» (пров. Успенський, 19). 9 березня в Ботанічному саді буде цілий день еко-фемінізму, а 10 березня – акція «Задзвони в дзвін» гендерної рівності”.
Захід відбувся у рамках проєкту “Сучасні регіональні медіа – запорука якості у медіакомпетентній демократичній Україні”, який реалізує Український кризовий медіа-центр за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії в особі Посольства Королівства Норвегії в Києві.
