“Політичний квартал”: в УКМЦ презентували результати експертного опитування

Прес-центр УКМЦ

Результати експертного опитування “Політичний квартал: літо 2020” проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва презентували у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру.

Як розповів науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор НаУКМА Олексій Гарань, під час дослідження опитали 75 громадських діячів, аналітиків та журналістів.

“Хотів би наголосити на тому, що це опитування експертів, тобто це не є загальнонаціональне опитування чи регіональне. Мова йде про суб’єктивні думки експертів.
Оцінювалися події за квітень-червень, тобто за другий квартал. Це треба мати на увазі, коли будете аналізувати результати”, – зазначив пан Олексій.

Натомість політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина наголосив, що експертні опитування дають зрозуміти реальний стан речей.

“Опитування громадської думки говорять не стільки про саму реальність, скільки про наше уявлення про цю реальність. А це дві великі різниці. А коли ми здійснюємо експертні опитування, то це є спробою зрозуміти об’єктивний, реальний стан речей”, – наголосив він. 

У свою чергу, Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Кураторка Української школи політичних студій, зазначила, що на її думку, експертна оцінака має достатньо високу вагу, і має обов’язково враховуватися при аналізі основних тенденцій.

На думку журналістки «Слідство.Інфо», членкині Громадської ради доброчесності Євгенії Моторевської, навіть ті ініціативи нинішньої влади, які були, на перший погляд, позитивними – провалилися.

“Наприклад, реформа в правоохоронній сфері, реформа прокуратури – вони провалилися. Те, що зараз відбувається в Офісі генерального прокурора та під час атестації прокурорів в районах та областях не має нічого спільного з реформою. Я, як журналістка-розслідувачка, бачу, як чимало фігурантів наших розслідувань успішно проходять ці атестації”, – розповіла пані Євгенія.

Говорячи про судову гілку влади, журналістка наголосила, що однієї із ключових вимог співпраці з МВФ є успішна судова реформа:

“Президент та його команда багато говорять про залучення інвестора в Україну. Але всі розуміють, що без незалежного суду жоден поважний інвекстор не наважиться працювати в Україні.
У результаті атестацій суддів, які почалися ще в 2016 році, лише 1% з них було звільнено. Насправді судова система потребує набагато більшого очищення.
А у Верховний суд, який був створений з нуля, за підрахунками громадськості, потрапило 44 недоброчесних судді з 200. Крім того, досі на посадах лишаються судді Майдану. При тому, що це судді, від тих, які забирали водійські посвідчення у активістів, до тих, які вчиняли абсолютно ганебні речі. Наприклад, які жорстоко побитих активістів кидали в СІЗО”.

Говорячи про роботу Верховної Ради, аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок зазначив, що фактично монобільшість “Слуги народу” вже розвалилася.

“Ми фіксуємо останні півроку, що монобільшість уже не забезпечує 226 голосів “за”. Тобто, де факто, монобільшості вже немає.
Дуже серйозно стоїть проблема якості законопроєктів. Кожен третій законопроєкт, який подається в Раді цього скликання, отримує негативні висновки Мінфіну. Тобто, їх можна назвати фінансовим популізмом. Кожен другий законопроєкт отримує негативні висновки головного науково-експертного управління ВР. Тобто – це юридично неграмотні законопроєкти, які неможливо фінансово реалізувати”, – розповів аналітик.

Також він відзначив значну кількість іміджевих скандалів у цій ВР. На його думку, скоро люди взагалі не будуть сприймати ВР серйозно через ці скандали.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

  • Експертні оцінки ефективності діяльності Президента залишаються низькими. Жодна з оцінюваних сфер діяльності не набрала 3 балів з 5 можливих.
  • Більшість оцінок діяльності Президента Зеленського не змінились суттєво з попереднього кварталу.
  • Найбільші зміни стосуються комунікації з суспільством, яка стала оцінюватись гірше: з 2,6 балів опустились до 2,2.
  • Трохи краще оцінили боротьбу з епідемією COVID-19: оцінка зросла з 2,5 до 2,7 та ведення зовнішньої політики з 2,1 до 2,3 балів.
  • Найгірше Президенту вдається кадрова політика – 1,5 бали та врегулювання конфлікту на Донбасі – 1,9 бали.
  • При цьому ефективність парламентської монобільшості також оцінюється як низька – в жодному пункті оцінка не перевищує 3 балів з 5.
  • Найвище була оцінена цифрова трансформація – але і в цьому випадку річ йде про 2,9 бала. Дещо краще від іншого вдається соціальна та бюджетна політика, а також зовнішня – трохи вище 2 балів.
  • Найгірше парламент справляється з  правовою та антикорупційною політикою – 1,6 бали. Не значно краще більшості вдається політика національної безпеки та оборони, а також освітня та наукова політика.
  • На думку опитаних експертів, серед представників крупних фінансово промислових груп найбільший вплив на парламент мають Ігор Коломойський, Рінат Ахметов та Віктор Медведчук. Їх вплив оцінюється як високий (більше 4 балів з 5). Колишній Президент Порошенко розташувався на 4 позиції.
  • Такі події ІІ кварталу, як процес створення нових, укрупнених районів у межах існуючих областей; ухвалення закону про ринок землі; отримання Україною першого траншу кредиту від МВФ за угодою «стенд-бай» та перехід від жорсткого до адаптивного карантину в масштабах країни матимуть найвищий вплив на політичну ситуацію в Україні таких подій впродовж найближчого року. При цьому, ці події матимуть скоріше позитивний ефект. Він мінімально позитивний у ситуації з адміністративною реформою та ухваленням закону про ринок землі. Дещо більше позитиву опитані експерти вбачають у співпраці з МВФ та переході до адаптивного карантину.
  • Найсуттєвішою негативною подією ІІ кварталу, яка матиме середні наслідки впродовж цього року є звільнення Якова Смолія з посади голови Нацбанку.
  • У ІІІ кварталі є висока ймовірність масових протестних акцій та мітингів – 61%. Також ймовірним є повернення до жорстких карантинних заходів – 45%. Дещо менш ймовірними, однак реалістичними є висування Росією ультиматуму і погрози розпочати наступ проти України на Донбасі і/або з Криму та звільнення одіозного в.о. міністра освіти та науки Сергія Шкарлета по 39%. Цікаво, що ймовірність звільнення генпрокурора Ірини Венедиктової експерти оцінюють як вищу, ніж арешт Петра Порошенка (32% і 29% відповідно). Але на тлі цих політиків міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, на думку експертів, має почуватися впевненіше: ймовірність його відставки оцінюється у 23%. 
  • Серед пропонованих нестандартних політичних ходів, які час від часу потрапляють у публічне обговорення, найбільш негативно опитані експерти ставляться до відновлення дії Конституції в редакції 1996 року та переходу до президентсько-парламентської форми правління. Таке ж різко негативне ставлення прослідковується до можливого перенесення місцевих виборів на осінь 2021 року у зв’язку з негативним впливом пандемії коронавірусу. Цікаво, що гіпотетичне винесення на всеукраїнський референдум питання про затвердження мінських домовленостей як основи для досягнення миру експерти оцінюють набагато негативніше, ніж односторонній вихід України з мінського переговорного процесу.

Докладно із результатами дослідження можна ознайомитися ТУТ.