Результати експертного опитування “Політичний квартал: літо 2020” проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва презентували у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру.
Як розповів науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор НаУКМА Олексій Гарань, під час дослідження опитали 75 громадських діячів, аналітиків та журналістів.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/50169458551_70c6d1c9b6_c.jpg)
“Хотів би наголосити на тому, що це опитування експертів, тобто це не є загальнонаціональне опитування чи регіональне. Мова йде про суб’єктивні думки експертів.
Оцінювалися події за квітень-червень, тобто за другий квартал. Це треба мати на увазі, коли будете аналізувати результати”, – зазначив пан Олексій.
Натомість політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина наголосив, що експертні опитування дають зрозуміти реальний стан речей.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/50168920278_4161a47a3d_c.jpg)
“Опитування громадської думки говорять не стільки про саму реальність, скільки про наше уявлення про цю реальність. А це дві великі різниці. А коли ми здійснюємо експертні опитування, то це є спробою зрозуміти об’єктивний, реальний стан речей”, – наголосив він.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/50168919803_8e9b8a870c_c.jpg)
У свою чергу, Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Кураторка Української школи політичних студій, зазначила, що на її думку, експертна оцінака має достатньо високу вагу, і має обов’язково враховуватися при аналізі основних тенденцій.
На думку журналістки «Слідство.Інфо», членкині Громадської ради доброчесності Євгенії Моторевської, навіть ті ініціативи нинішньої влади, які були, на перший погляд, позитивними – провалилися.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/50169715437_368df49647_c.jpg)
“Наприклад, реформа в правоохоронній сфері, реформа прокуратури – вони провалилися. Те, що зараз відбувається в Офісі генерального прокурора та під час атестації прокурорів в районах та областях не має нічого спільного з реформою. Я, як журналістка-розслідувачка, бачу, як чимало фігурантів наших розслідувань успішно проходять ці атестації”, – розповіла пані Євгенія.
Говорячи про судову гілку влади, журналістка наголосила, що однієї із ключових вимог співпраці з МВФ є успішна судова реформа:
“Президент та його команда багато говорять про залучення інвестора в Україну. Але всі розуміють, що без незалежного суду жоден поважний інвекстор не наважиться працювати в Україні.
У результаті атестацій суддів, які почалися ще в 2016 році, лише 1% з них було звільнено. Насправді судова система потребує набагато більшого очищення.
А у Верховний суд, який був створений з нуля, за підрахунками громадськості, потрапило 44 недоброчесних судді з 200. Крім того, досі на посадах лишаються судді Майдану. При тому, що це судді, від тих, які забирали водійські посвідчення у активістів, до тих, які вчиняли абсолютно ганебні речі. Наприклад, які жорстоко побитих активістів кидали в СІЗО”.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/50168921053_9b6554598d_c.jpg)
Говорячи про роботу Верховної Ради, аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок зазначив, що фактично монобільшість “Слуги народу” вже розвалилася.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/50169457041_4551279632_c.jpg)
“Ми фіксуємо останні півроку, що монобільшість уже не забезпечує 226 голосів “за”. Тобто, де факто, монобільшості вже немає.
Дуже серйозно стоїть проблема якості законопроєктів. Кожен третій законопроєкт, який подається в Раді цього скликання, отримує негативні висновки Мінфіну. Тобто, їх можна назвати фінансовим популізмом. Кожен другий законопроєкт отримує негативні висновки головного науково-експертного управління ВР. Тобто – це юридично неграмотні законопроєкти, які неможливо фінансово реалізувати”, – розповів аналітик.
Також він відзначив значну кількість іміджевих скандалів у цій ВР. На його думку, скоро люди взагалі не будуть сприймати ВР серйозно через ці скандали.
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
- Експертні оцінки ефективності діяльності Президента залишаються низькими. Жодна з оцінюваних сфер діяльності не набрала 3 балів з 5 можливих.
- Більшість оцінок діяльності Президента Зеленського не змінились суттєво з попереднього кварталу.
- Найбільші зміни стосуються комунікації з суспільством, яка стала оцінюватись гірше: з 2,6 балів опустились до 2,2.
- Трохи краще оцінили боротьбу з епідемією COVID-19: оцінка зросла з 2,5 до 2,7 та ведення зовнішньої політики з 2,1 до 2,3 балів.
- Найгірше Президенту вдається кадрова політика – 1,5 бали та врегулювання конфлікту на Донбасі – 1,9 бали.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/image-2.png)
- При цьому ефективність парламентської монобільшості також оцінюється як низька – в жодному пункті оцінка не перевищує 3 балів з 5.
- Найвище була оцінена цифрова трансформація – але і в цьому випадку річ йде про 2,9 бала. Дещо краще від іншого вдається соціальна та бюджетна політика, а також зовнішня – трохи вище 2 балів.
- Найгірше парламент справляється з правовою та антикорупційною політикою – 1,6 бали. Не значно краще більшості вдається політика національної безпеки та оборони, а також освітня та наукова політика.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/image-3.png)
- На думку опитаних експертів, серед представників крупних фінансово промислових груп найбільший вплив на парламент мають Ігор Коломойський, Рінат Ахметов та Віктор Медведчук. Їх вплив оцінюється як високий (більше 4 балів з 5). Колишній Президент Порошенко розташувався на 4 позиції.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/image-4.png)
- Такі події ІІ кварталу, як процес створення нових, укрупнених районів у межах існуючих областей; ухвалення закону про ринок землі; отримання Україною першого траншу кредиту від МВФ за угодою «стенд-бай» та перехід від жорсткого до адаптивного карантину в масштабах країни матимуть найвищий вплив на політичну ситуацію в Україні таких подій впродовж найближчого року. При цьому, ці події матимуть скоріше позитивний ефект. Він мінімально позитивний у ситуації з адміністративною реформою та ухваленням закону про ринок землі. Дещо більше позитиву опитані експерти вбачають у співпраці з МВФ та переході до адаптивного карантину.
- Найсуттєвішою негативною подією ІІ кварталу, яка матиме середні наслідки впродовж цього року є звільнення Якова Смолія з посади голови Нацбанку.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/image-5.png)
- У ІІІ кварталі є висока ймовірність масових протестних акцій та мітингів – 61%. Також ймовірним є повернення до жорстких карантинних заходів – 45%. Дещо менш ймовірними, однак реалістичними є висування Росією ультиматуму і погрози розпочати наступ проти України на Донбасі і/або з Криму та звільнення одіозного в.о. міністра освіти та науки Сергія Шкарлета по 39%. Цікаво, що ймовірність звільнення генпрокурора Ірини Венедиктової експерти оцінюють як вищу, ніж арешт Петра Порошенка (32% і 29% відповідно). Але на тлі цих політиків міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, на думку експертів, має почуватися впевненіше: ймовірність його відставки оцінюється у 23%.
![](https://uacrisis.org/wp-content/uploads/2020/07/image-6.png)
- Серед пропонованих нестандартних політичних ходів, які час від часу потрапляють у публічне обговорення, найбільш негативно опитані експерти ставляться до відновлення дії Конституції в редакції 1996 року та переходу до президентсько-парламентської форми правління. Таке ж різко негативне ставлення прослідковується до можливого перенесення місцевих виборів на осінь 2021 року у зв’язку з негативним впливом пандемії коронавірусу. Цікаво, що гіпотетичне винесення на всеукраїнський референдум питання про затвердження мінських домовленостей як основи для досягнення миру експерти оцінюють набагато негативніше, ніж односторонній вихід України з мінського переговорного процесу.
Докладно із результатами дослідження можна ознайомитися ТУТ.