В пресцентрі Українського кризового медіа-центру відбулися традиційні заходи з нагоди річниці Революції Гідності за участі громадських активістів, представників родин Героїв Небесної Сотні, представників Офісу Генерального Прокурора, Державного Бюро Розслідувань та представників виконавчої влади. Заходи були присвячені правовій оцінці Революції Гідності, вшануванню та популяризації її здобутків та ходу розслідувань злочинів, вчинених під час мирних протестів.
Представник Державного бюро розслідувань, Артем Яблонський, зауважує, що регулярні зустрічі з громадськістю йдуть на користь розслідуванням злочинів, вчинених під час майдану проти мирних протестувальників.
«Ми дуже вдячні всім небайдужим громадянам, які звертають нашу увагу на недоліки нашої роботи і на речі, які нам, можливо, не завжди помітні. […] Звісно, ми стикаємося з невдоволенням щодо швидкості просування справ і притягнення до відповідальності винних. Все ж, за ці роки багато зроблено і є конкретні цифри, які відображають результати нашої роботи», – сказав він.
Олексій Донський, представник Офісу Генерального Прокурора, виступив з традиційним звітом по проробленій роботі за рік щодо справ майдану.
«Щодо поточного року постраждалими визнано понад 2 тис осіб, 37 осіб притягнуто до відповідальності. Серед них 26 правоохоронців, 3 судді та 8 цивільних осіб. Обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 27 підозрюваним, серед яких 22 колишні правоохоронці, 1 цивільна особа, 4 високопосадовці», – зазначив він.
Олексій Донський додав, що на сьогодні Офіс Генерального Прокурора має дозвіл на спеціальне судове провадження у провадженні за обвинувачення співробітника роти «Беркут» щодо перевищення повноважень під час подій 1 грудня 2013 року на території Адміністрації президента на вул Банковій. Він повідомив, що обрано запобіжний захід для колишніх високопосадовців – колишніх президента України, голови СБУ, міністра оборони, міністра внутрішніх справ. Також це правоохоронці, які є безпосередньо виконавцями злочинів та правоохоронці середньої ланки, внаслідок чиїх дій наступили смерті протестувальників. Окрім цього, за 2020 рік щодо 25 обвинувачуваних актів до суду скеровано 19 актів, які стосуються 6 суддів, 13 правоохоронців і 6 цивільних осіб.
Загалом станом на сьогодні прокурорами здійснюється процесуальне керівництво у 60 провадженнях, які охоплюють 4300 епізодів правопорушень і про підозру повідомлено 127 особам. Одночасно прокурорами департаменту у першій судовій інстанції забезпечується публічне звинувачення у 87 судових справах стосовно 176 осіб.
За весь період 7 років з часу Революції Гідності притягнуто до кримінальної відповідальності 343 особи – 34 високопосадовця, 185 працівників органів внутрішніх справ, в тому числі 29 слідчих, а також 16 прокурорів, 14 суддів, 70 цивільних осіб. За весь період до суду скеровано 110 обвинувальних актів стосовно 206 осіб. Сили набули обвинувальні акти стосовно 21 особи.
«Ми вважаємо що за 7 років 21 вирок який вступив в законну силу – це дуже і дуже мало. Питання затягування судового розгляду є вкрай болючим. […] Ми не орієнтуємося на терміни надтривалого розгляду, але в окремих провадженнях це є вимушеною необхідністю. Також є і протилежні випадки, коли постійно здійснюються слідчі диверсії і відсутній перехід на наступні стадії розгляду протягом кількох років», – підсумував Олексій Донський.
Громадські активісти та представники ГО «Родини Героїв Небесної Сотні» звернули увагу на необхідності захисту здобутків Революції Гідності у зв’язку з постійним наступом на них з боку реваншистських сил. Вони звернулися до органів виконавчої влади з проханням завадити руйнуванню місця злочину, на якому збираються збудувати меморіал загиблим Героям Небесної Сотні.
«Був проведений тендер і визначений переможець, і якщо Уряд визначив, що там треба щось будувати і нема ніяких юридичних перешкод – нема підстав скасовувати рішення . Проте зараз на ділянки накладено безтерміновий арешт і сказати коли можуть бути відновлені роботи з будівництва меморіалу неможна», – відповів Антон Дробович, директор Українського інституту національної пам’яті.
Також, громадськість звернулася до Антона Дробовича з проханням вивчити історію компанії, яка виграла тендер на будівництво меморіалу Героям Небесної Сотні. За інформацією, які озвучили активісти під час пресконференції, ця ж компанія займалася будівництвом на території Межигір’я у резиденції Віктора Януковича і нищенням старовинних козацьких кладовищ, які знаходились на цій території.
«Тендер проводився на базі публічних закупівель і якщо дана компанія виграла – мала всі юридичні підстави брати участь в тендері. Нам треба детальніше вивчити це питання, і якщо озвучена інформація правдива – це звісно неприпустимо і аморально», – відреагував Антон Дробович.
Відповідаючи на питання журналістів щодо використання проросійськими каналами термінів на кшталт «держпереворот» відносно Революції Гідності, директор Українського інституту пам’яті запевнив, що інститут підготував консультації щодо цього випадку. «Чи потрібна контрпропаганда? Треба просто називати речі своїми іменами і посилити інформаційні заходи щодо подій Революції Гідності. Ми ведемо стабільну інституційну роботу. З іншого боку громадяни мають постійно піднімати цю тему і звертати увагу на такі речі», – додав він.
«Гідність – це саме те, що змусило людей вийти на Майдан і відстоювати свої цінності. Дехто каже, що найцінніше – це життя. Я кажу, що найцінніше – це життя гідної людини. Сьомий рік йде війна. І може колись нам здається, що ми втомилися від цього, що треба йти на компроміс, але ми можемо зупинитися тільки тоді, коли наш контроль буде встановлено над кордоном і територіальна цілісність України буде відновлена», – підсумував Олександр Терещенко, заступник міністра у справах ветеранів.
