На базі Українського кризового медіа-центру відбулася онлайн-презентація інтерактивної карти забезпечення лікарень, розробленої компанією YouControl. Карта демонструє забезпеченість лікарень усім необхідним обладнанням, персоналом, засобами захисту і надає дані, на основі яких можна раціонально розподіляти ресурси згідно з реальними потребами.
“Забезпечення – це кількість днів скільки може пропрацювати лікарня з існуючими залишками. Якщо показник дорівнює 15, то лікарня може протриматися 15 діб. […] Окрім забезпечення обладнанням та засобами захисту, на карті можна побачити скільки в лікарні, місті або області наразі є профільних лікарів, медсестер, лікарів, які працюють з пацієнтами з СOVID-19 та іншого персоналу. Також міститься інформація про кількість вільних місць у лікарнях та вказано їх тип. Окремий розділ карти привсячений статистиці щодо захворювань на коронавірус на освнові даних Національної служби здоров’я України”, – пояснив Дмитро Усманов, продакт-менеджер компанії YouControl та розробник карти.
“Ми бачимо, що громадяни, бізнес і влада об’єднуються та віддають останнє. Але цього ресурсу недостатньо. Від дещо емоційно розплескується. Необхідно допомогу, яка надається донорами, раціонально розподіляти між тими лікарнями, які цього найбільше потребують. Я часто стикаюся з ситуацією, коли мої друзі, і голови ОДА, і губернатори, активісти постійно шукають інформацію про те, як можна зараз допомогти країні, своїй області та своїй конкретній лікарні. […] Ми зробили інтерактивну карту для того, щоб можна було чітко побачити що потрібно конкретній лікарні або яка область в цілому потребує кращого медичного забезпечення”, – додав Сергій Мільман, засновник та СЕО компанії YouControl.
Керівниця сектору аналітичного супроводу ДП «Медичні закупівлі України», Альона Жужа, розповіла про збір даних для наповнення карти, який відбувається через форму, розроблену відповідно до вимог та за запитом Міністерства охорони здоров’я України. Наразі близько 240 закладів регулярно надають необхідну інформацію. Найближчим часом планують запустити збір даних з 2000 лікарень.
“Ми дійсно займаємось тим, що допомагаємо збирати дані в інформаційно-аналітичній системі Med Data. Кожен користувач зобов’язаний оновлювати інформацію в системі раз на день. Інформацію про статус заповнення ми надаємо регіональним координаторам штабів для того щоб вони могли проконтролювати лікарні на місцях щодо того як вони вносять дані. Варто зазначити, що є такі лікарні, які вчасно дані не подають, станом на 8 квітня їх було 13 і ми зараз працюємо над скороченням цього списку. Наголошую, що дуже важливо, щоб всі лікарні вносили дані, адже від цього буде залежати їх забезпечення”, – зауважила вона.
Реалізації проекту посприяв Директорат з питань регіональної політики та децентралізації Офісу Президента України.
“Найбільшими складнощами було зрозуміти на чому ми маємо бути зосереджені та яким чином держава буде управляти системою постачання. […] Нашою задачею було після проведення аналітичної роботи та збору даних зробити так, щоб ці напрацювання були доступні всім, а не тільки для внутрішнього користування державних органів. Створення карти – це наочний кейс про те, як ефективно управляти змінами та протидіями епідемії і секрет цього успіху – політична воля президента, прем’єра, зусилля фахівців і всіх небайдужих”, – підкреслила Ольга Бугай, генеральний директор Директорату з питань регіональної політики та децентралізації Офісу Президента України.
Дмитро Луфер, екс-заступник міністра охорони здоров’я України, розповів, що проект стартував за 2 тижні після виникнення ідеї розробки такої карти і наголосив, що головна мета влади сьогодні, спираючись на дані, які містить карта, забезпечити лікарні всім необхідним спочатку на 15, а потім на 30 і 60 днів безперервної роботи.
“Спочатку ми хотіли зібрати дані про те, які у нас є залишки і чого хочуть лікарні. Але коли ми зібрали ці дані – побачили, що у закладів зі схожими показниками дуже різні потреби. Причина полягає у тому, що багато головних лікарів в першу чергу є лікарями, а вже в другу – менеджерами. Виходить несправедлива система розподілу при якій хто голосніше заявляє про свої потреби, той отримує більше. Найбільш важкою задачею було те, щоб налагодити постачання не того що хочется, а того, що потрібно”, – розповів він.
Під час презентації було зазначено про необхідність створення аналогічного ресурсу для відслідковування та керування забезпеченням потреб закладів, які відносяться до закритих структур.
“Зараз у нас є інші структури, закриті структири, госпіталі ЗСУ, які також готуються до протидії коронавірусу. Інформація по даним структурам закрита і цифри які ми отримали до госпіталям Держприкордонслужби свідчать, що там також є проблеми – відсутність костюмів для захисту, одноразових халатів, респіраторів. Ми маємо оприлюднити ці потреби і зайнятися їх забезпеченням”, – наголосив Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch.
Він додав, що відкриті дані важливі, тому що вони дозволяють громадськості здійснювати контроль за діями влади на національному і на місцевому рівні. Також це ще один вид контролю над публічними витратами, розподілом коштів та закупівлями в медицині.
Переглянути карту можна за посиланням.
